У пошуку інформації. Невизначена втрата у житті родин зниклих безвісти під час війни
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
Уже три роки на подвір’ї київського комбінату «Художник», гордо підносячи булаву, сидить гетьман України Іван Мазепа. Як на вокзалі. Його кінцевий пункт призначення — Полтава, але коли вiн туди вирушить — невiдомо. Хоча готова не тільки триметрова бронзова скульптура гетьмана, а й відповідної висоти гранітний постамент iз гербом гетьмана. Автор пам’ятника, скульптор Микола Білик ставиться до цього вже по–філософськи, і вважає, що до Мазепи Полтава ще трішки не доросла. «Треба бути національно свідомим, щоб встановити такий пам’ятник, а в Полтаві довгий час комуністи при владі були», — каже пан Білик. Скульптор додає, що Мазепа чекатиме скільки буде треба, бронза все витримає. «Он пам’ятник Тарасу Шевченку для містечка Кулиничі на Харківщині стояв на складі 10 років, а все одно врешті–решт встановили», — пригадує скульптор. До речі, гетьману не самотньо, компанію йому на комбінатському подвір’ї складає польський поет Юліуш Словацький. Подарований Польщею Києву для встановлення на однойменній вулиці, поет теж чекає на рішення міської влади.
Тим часом «полтавський» Іван Мазепа, ще не бувши встановленим, уже пройшов тест на таке звичне для України явище як вандалізм. Хтось, як дитина примостившись на колінах у гетьмана, «пустотливо» тягав його за бронзові ґудзики, і один таки відірвав. Точніше — відкрутив. «І треба ж було вилізти туди, — сміється Микола Білик. — Ґудзики вкручені на різьбу, а потім обварені. Цей, який витягли, був погано обварений, проте це не проблема, ми маємо «запасні». За решту скульптор спокійний, каже, без спецінструменту, крім ґудзиків, від бронзового пам’ятника нічого не відламаєш. Хто це міг зробити — невідомо, сторонніх на комбінат не пускають, але тут орендують приміщення кілька фірм, і це запросто міг бути хтось з їхнiх співробітників.
Поки полтавці зволікають, на Мазепу накинули оком галичани. Мер міста Калуша, що на Івано–Франківщині, Ігор Насалик оголосив, що готовий встановити «полтавського» Мазепу у своєму місті, пише «Газета по–українськи». За словами пана Насалика, на завершення робіт над пам’ятником треба ще близько 400 тисяч гривень. «Ці гроші я готовий викласти з власної кишені», — наголосив мер Калуша. І не потрiбнi йому нi рiшення Верховної Ради, нi вказiвка Президента...
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
«Я письменник, у мене тепер і довідка від держави є, Шевченківська. >>
Голосом Анатолія Несторовича Паламаренка кілька десятиліть поспіль до українського слухача звертаються Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Остап Вишня та багато інших метрів художнього слова. >>
В останній день зими 2022 року в небі над Кропивницьким у повітряному бою загинув льотчик-винищувач першого класу майор Степан Чобану. >>
Сьогодні, у середу, 18.03.2026 р., виповнюється рівно 40 днів, як після швидкоплинної тяжкої хвороби відійшла у засвіти Людмила Федорівна Хроненко, колишній головний бухгалтер дирекції Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. >>
Визначний український учений і педагог, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України, засновник і перший президент АН вищої школи України Віталій Іларіонович Стріха (1931–1999) був одним з основоположників напівпровідникової науки в Україні. >>