Творчість без обмежень

Творчість без обмежень

Рік тому «УМ» розповідала про аукціон виробів, створених інвалідами, який запрошені політики й бізнесмени дружно проігнорували. Грошей захід не приніс, бо майже нічого не було продано. А молода дівчина–інвалід, заради якої й були організовані торги, померла. Бо грошей на операцію не знайшлося.

Цьогоріч Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів знову звернулася до сильних світу цього. Ні, не з проханням — із запрошенням приєднатися до журі фестивалю творчості інвалідів «Неспокій серця». Захід цей мав особливе значення для неповносправних людей. «Талант — це дар Божий, й інвалідність — не перешкода для його розкриття та розвитку! Учасники фестивалю — люди, які волею долі опинились у нелегкому становищі — продемонстрували незламну силу духу та мужність. Цим фестивалем ми хочемо зробити свій внесок у справу побудови суспільства рівних можливостей», — акцентував Володимир Петровський, голова Всеукраїнської профспілки працездатних інвалідів. >>

Хижа сокира в руках чужої влади

«УМ» писала про проблеми льодового стадiону «Крижинка», який влада збирається зруйнувати на НСК Олiмпiйський i побудувати в Днiпровському районi Києва, на вулицi Шалетт. Тепер — друга серiя цього сумного серiалу: що думає про цю iдею територiальна громада Днiпровського району? >>

Що проросте із «Чорної ріллі»

Торік виповнилося сто років від народження й п’ятдесят років від дня смерті Степана Бандери. Ці круглі дати вкотре додали пристрастей до політично–історичних суперечок, які ще довго точитимуться навколо цієї одіозної постаті, але для широкого загалу Степан Бандера так і залишився людиною–загадкою. Наблизити героя до його нащадків спробував актор і режисер, художній керівник театру української традиції «Дзеркало» Володимир Петранюк. У його п’єсі «Чорна рілля, або Любов і смерть Степана Бандери» немає політики, але є дуже багато моментів, рекомендованих для індивідуального осмислення. А вистава, презентована днями в театрі «Дзеркало», взагалі спершу наштовхує на думку, що глядачам запропонують зворушливу мелодраму: затишна кав’ярня, притишене світло, музика Луї Армстронга, миловидна пані клопочеться біля барної стійки, статечний пан заходить із дощової осені і замовляє чорну каву... Тут він згадуватиме своїх жінок, Юлю, Анну і Ярославу, порівнюватиме себе з сичем, який живе в криївці, «в світі поза штучним цукром і білявкою Барбі», і зізнається: «Я відчуваю сердечну маячню, але не знаю іншої дороги». Історія розгортається у двох часових площинах — минуле і сучасне — хоча автор окреслює конкретну дату цієї зустрічі в кафе: 15 жовтня 1959 року, Мюнхен, останні часи життя героя. >>

Близьке ретро

...Не в останню чергу ця екзотична історія ретроспективного кшталту сприймається на диво легко тому, що нинішньому читачеві давно відомий прийом стрибання у гречку минулого, який часто–густо використовується у кінематографі. Так, знайомлячись із новим романом Андрія Куркова «Садівник з Очакова», на думку щоразу спадають такі самі раптові потрапляння до паралельного світу, як, наприклад, у фільмі «Ми з майбутнього», де героям доводиться вживатися у воєнний побут 1940–х років. >>

Одеська опера: шоу триває

Гостросюжетний серіал про пертурбації в Одеському національному академічному театрі опери та балету триває. У понеділок в інформагенції УНІАН режисер, продюсер та колишній директор Одеської опери Сергій Проскурня, який не полишає надій на торжество справедливості й відновлення свого статус–кво, скликав прес–конференцію, аби ще раз привернути увагу до протистояння в Одеській опері та... врятувати Прем’єр–міністра України. >>

Мовна пісочниця

Суспільний рух «Не будь байдужим!» вирішив відповісти на імовірне запровадження нового мовного закону асиметрично і цілком оригінально. Кампанія «Займіться ділом, а не язиком!» зібрала разом активістів та зірок шоу–бізнесу для того, щоб показати владі, що, окрім мови, в країні ще дуже багато проблем, наприклад занедбані дитячі майданчики. >>

Перший Кобзар Скандинавії

Слова данського посла в Україні Мікаеля Борг–Хансена, який у нещодавньому інтерв’ю «УМ» зізнався, що Тараса Шевченка в Данії досі знали мало, незабаром остаточно стануть історією. Хоча, додамо від себе, стосувалися вони насамперед широких читацьких мас, оскільки серед данських науковців творчість Кобзаря відома давно: перші статті про нього було опубліковано в Копенгагені ще 1878 року. >>

Покарання з «відстрочкою»

Районний суд Ленінського району Луганська засудив до п’яти років позбавлення волі з випробувальним терміном на два роки Георгія Ободзинського, орендаря каруселі «Центрифуга» на території парку «Дружба», аварія на якій у травні 2008 року призвела до загибелі двох і травмування ще десятьох осіб. Як повідомляє «Укрінформ», суд також зобов’язав підприємця компенсувати матеріальні претензії, заявлені постраждалими. Найбільші суми компенсацій Ободзинський має виплатити Наталії Смагловій (200 тисяч гривень) і її чоловікові Костянтину Смаглову (50 тисяч гривень). >>

Гайда, хлопці, до суду!

Стали відомими нові деталі нападу бритоголових молодиків із битками та металевими прутами на охорону й організаторів фестивалю «Гайдамака.UA» цієї неділі. Виявляється, оргкомітет фестивалю сплатив ірпінській міліції 5 тисяч «благодійних» гривень за охорону правопорядку, але міліція зі своїми обов’язками не впоралася. Екс–глава МВС Юрій Луценко як один із учасників фесту обурюється, що міліція «не відпрацювала гроші», до того ж, під час нападу керівник міліції Ірпеня та його заступник відключили мобільні телефони. >>

Знижка від Президента

Мабуть, найдорожчий «нереалізат» в історії приватизації нашої держави — найбільшу вітчизняну телекомунікаційну компанію — після виснажливих років пошуку покупця таки можуть передати у приватні руки. Таку вказівку, як повідомили його соратники, особисто дав глава нашої держави. А слова гаранта виконавча влада, як відомо, виконує чітко. >>

Знову вакцина?

Знову в Україні розгорається скандал довкола щеплень. У Донецьку померла семимісячна дівчинка. За чотири дні до трагедії дитині зробили щеплення, тож її батьки пов’язують загибель своєї донечки саме з вакцинацією. >>

Великі комбінатори

Генеральна прокуратура розслідує один із найбільших скандалів минулих президентських виборів — спробу захоплення поліграфічного комбінату «Україна», де друкували бюлетені для голосування. Нагадаємо, наприкінці січня Кабінет Міністрів, очолюваний Юлією Тимошенко, виніс рішення про зміну керівництва комбінату. На захист старого керівника виступили депутати–«регіонали». Вони привезли з собою охоронців і забарикадувалися всередині. Нові керівники й працівники міліції, якою тоді керував Юрій Луценко, спробували зайти на комбінат: грати різали «болгарками», трощили скло... Прийшовши до влади, «регіонали» вирішили нагадати опонентом про ту правову колізію. >>

Ревнощі з висоти 4 км

Дві бельгійки — 26–річна Елс Клоттеманс і 38–річна Елс ван Дорен — були добрими подругами й займалися парашутизмом в одному клубі. У листопаді 2006–го в ніч перед груповим стрибком Клоттеманс перерізала стропи парашутів старшої товаришки. Та впала з висоти 4 км у двір приватного будинку і розбилася на смерть. Як повідомляє сайт Newsru.co.il, днями цю справу почали слухати в суді міста Тонгерен. Якими були підстави для вчинку Елс–молодшої? >>

ПРИКОЛИ

До крамниць надійшла нова книга: «Тепер точно всі їстівні гриби України. Видання друге. Виправлене». >>

Самотня і з Мерилін

Літні канікули закінчилися, і «Герміоні» — Еммі Уотсон — довелося повернутися з рідної Англії до США — там дівчина навчається в Університеті Брауна у Провіденсі. Усе б нічого, але заради навчання актрисі довелося кинути свого бойфренда, вокаліста рок­гурту One Night Only Джорджа Крейга. Парочка погодилася, що стосунків на відстані в них не вийде, і вирішила «залишитися друзями». До речі, 11 листопада Емма приїде в Лондон на прем’єру першої серії фільму «Гаррі Поттер і смертельні реліквії», тож буде гарна нагода перевірити, чи вдасться їм із Крейгом обмежуватися тільки дружбою. >>

«Калина — наша секретна зброя»

Із важкоатлетичного чемпіонату світу, що відбувся минулого тижня в Анталії, збірна України привезла лише дві нагороди; обидві — в активі чоловіків. Натомість жінки, уперше з 2005 року, залишилися без місць на п’єдесталі. У складі команди не було визнаних лідерок — титулованих Ольги Коробки та Наталки Давидової. Але чи не означає брак медалей проблему з резервами в нашій збірній? Підсумок виступу в Туреччині для «УМ» підбив головний тренер жіночої збірної Василь Кулак. >>

«Це ж Москва!»

Окремі спеціалісти поспішили назвати виступ українських «художниць» на світовій першості провальним — мовляв, уперше з 1992 року наші дівчата залишили планетарний форум без медалей. І справді, з незалежністю Україна отримала потужну школу художньої гімнастики, яка регулярно штампувала зірок світового масштабу — Катерину Серебрянську, Олену Вітриченко, Ганну Безсонову. Саме з іменами цих спортсменок пов’язані великі успіхи «граційної» України. >>

Опозиціонери йдуть разом

Те, про що так довго мріяли державницькі сили, начебто сталося, хоч і не у всеукраїнському масштабі: на Волині опозиційні партії вирішили йти на вибори до органів місцевого самоврядування єдиним фронтом. Учора десять партій правоцентристського спрямування підписали декларацію про спільні дії. Вони зобов’язуються не поборювати одне одного на цих виборах і разом боротися проти Партії регіонів та її політичних партнерів. У списку підписантів — обласні осередки «Нашої України», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», УНП, НРУ, КУН, УСДП, партій «За Україну!», «Реформи і порядок», «Народна самооборона». >>

Генерали Кравченка вмирають...

Сьогодні о 10.00 у Будинку культури МВС розпочнеться прощання з генерал–полковником міліції Петром Опанасенком, який помер днями. Генералу було лише 58 років, останнім часом він був заступником голови правління — директором департаменту економічної безпеки та режиму ВАТ «Укрнафта», прес–служба якої і повідомила про його смерть. Опанасенко пройшов тривалий кар’єрний шлях в органах внутрішніх справ: від рядового у 70–ті роки до керівника карного розшуку столичної міліції на початку 90–х. У 1997 році Петра Микитовича призначили на посаду першого заступника начальника міліції Києва, а у 2001 році він уже очолив столичний главк, одночасно обіймав посаду заступника державного секретаря МВС. За роки служби в міліції його більше шістдесяти разів заохочували різними видами відомчих відзнак. >>

Справа на сто тисяч

У Тернополі — скандал. Народний депутат України, голова обласної організації ВО «Батьківщина» Василь Деревляний повідомив на прес–конференції, що міський тервиборчком позавчора зареєстрував незаконний список кандидатів у депутати міської ради від «Батьківщини». «26 вересня, напередодні проведення міської партійної конференції щодо затвердження списків кандидатів у депутати до Тернопільської міськради, мало відбутися бюро міськкому партії, — розповів Деревляний. — Однак ні голова міської організації Сергій Кирик, ні його перший заступник Олексій Сандій на бюро не з’явилися. Їхні телефони також мовчали. А вранці 27 вересня надійшла інформація з міської ТВК про те, що міська партійна конференція щодо затвердження кандидатів уже відбулася». >>

Осінь. Кепки полетіли

Іще в понеділок мер Москви Юрій Лужков, повернувшись на роботу після тижневої відпустки, бадьоро відрапортував: у відставку він не збирається, графік роботи розписаний на тиждень уперед. Принагідно міський голова приймав поздоровлення: під час відпочинку в Австрії він відзначив 74–річчя.

А вже вчора головною новиною не лише столичного інформаційного простору в Росії стало повідомлення з Китаю. Там із державним візитом перебував російський президент Дмитро Медведєв, який вирішив не чекати повернення до Кремля, щоб підписати указ про звільнення столичного градоначальника. Із незвично жорстким формулюванням: «у зв’язку із втратою довіри президента».

Як заявила прес–секретар Медведєва Наталія Тімакова, у Лужкова було тільки два варіанти: піти у відставку добровільно або «втратити довіру». За словами речниці, Медведєв не планує найближчим часом зустрічатися з екс–мером. Обов’язки міського голови, згідно з указом президента, поки що виконуватиме перший віце–мер Володимир Ресін. >>

Яструби задзьобали голуба

Президент Косова Фатмір Сейдію подав у відставку. Офіційною причиною є те, що минулої п’ятниці Конституційний суд Косова постановив: Сейдію не може поєднувати посади президента і голови своєї партії — Демократичної ліги Косова. >>

До віку своєї героїні не дотягнула...

Позавчора в Лос–Ан­джелесі уві сні у своєму будинку померла 100–річна американська акторка Глорія Стюарт. Нинішньому поколінню кіноглядачів вона була відома передусім роллю у фільмі «Титанік». А в 30–х роках минулого століття Стюарт ще молодою, вродливою блондинкою знялася в багатьох фільмах і користувалася великою по­пулярністю. Популярний фан­тастичний фільм за романом «Людина–невидимка» із Глорією в головній жіночій ролі ще й тепер часто демон­струють західні телеканали. >>

Трійкою коней по підземеллю

Це нині кожен українець, мабуть, лише завдяки маслу «Тульчинка» знає, що є такий райцентр на Вінниччині — Тульчин. Проте коли душа потребує харчу духовного, то в Тульчині на вас чекає несподівано поживне меню! Варто лише знайти гіда серед місцевих мешканців — а вони справжні фанати рідного міста і знають багато такого, про що в книжках не написано, — і зможете посмакувати кожною хвилиною, проведеною тут. >>

Як «сухий закон» на голову

Днями Львівський виконком щиро здивував городян вікопомним рішенням — заборонив продавати алкоголь після 22–ї вечора. Тож тепер у туристичній столиці продаж алкоголю (і пива також) заборонено з 10–ї вечора до 10–ї ранку, причому як у стаціонарних крамницях, так і в кіосках. Заливати горе вечірньої пори мешканцям Львова доведеться лише в ресторанах. Початкова версія «наїзду» на конституційне право громадян придбати «пляшечку пива до футболу» передбачала обмеження з 23–ї до 7–ї ранку. Але потім міська влада вирішила андроповським шляхом закрутити гайку на повну. >>

М’ята на даху

Орегано, м’яту, шавлію, розмарин, майоран та інші середземноморські пряні трави вирощує 60–річний тернополянин Сергій Юдін на даху котельні на території колишнього комбінату громадського харчування, а нині — товариства «Сучасник». Товариш пана Сергія, Євген Ворко, попросив його очолити реконструкцію «Сучасника». А на знак подяки за успішну роботу погодився, щоб він організував для себе теплицю на даху котельні. >>

Отрута чекає попутного вітру

Совдепівський «рай» залишив Україні багату спадщину — міжгосподарські і навіть міжрайонні склади зберігання різноманітних фунгіцидів, пестицидів й іншої хімії донині є об’єктом посиленої уваги екологів. У регіоні одна з таких найпроблемніших «оаз» — колишня хімічна база ВАТ «Василівський Агрос», що неподалік села Мала Білозерка, нагадує управління у справах преси та інформації Запорізької облдержадміністрації. Тут донині зберігається кількасот тонн давно непридатних для застосування отрутохімікатів. Та й «зберігається» — гучно сказано, позаяк складські приміщення зазвичай без вікон, дверей, іноді — й дахів, і тут «витанцьовують» вітри, розносячи повітрям шкідливу бридоту, струменять до водойм і колодязів післягрозові потоки, «збагатившись» небезпечними інгредієнтами. >>

У полоні плавуна

Майже дванадцять годин провів у криниці на 15–метровій глибині житель села Рацюківщина Драбівського району Черкаської області 53–річний Микола Шандиба. О 9–й годині ранку чоловік почав чистити колодязь у своєї родички Ольги Петренко, що мешкає в Золотоноші. Приблизно через дві години під його ногами раптом просів ґрунт, і він крикнув родичам, що не може витягнути з піску ногу. Господарі годину самотужки рятували копача з криниці. Та чоловіка підступний пісок тільки ще більше засмоктував — аж до самого пояса. Тож люди викликали золотоніських рятувальників. >>

Про Львів, каву і демократію

Минулi вихідні Львів прожив під знаком кави — певно, найбільш типового львівського напою. Зрештою, це такий собі банальний міський фестиваль, замішаний на історичній спекуляції, але водночас — ліпше такий міф, ніж сіра алкогольна буденність. Порошкове пиво, заполіроване горілкою, туристи можуть споживати по всій Україні, а от львівської кави можна напитися лишень у кавовій столиці — Львові. >>

Сидить дівчина в коморі...

Ви давно готували страви з наповненого каротином оранжевого коренеплоду? Ну, крім того, що додавали моркву в борщ чи вінегрет або суп і тушковане м’ясо? А даремно. Бо з цієї «гарбузової сестриці» можна приготувати безліч страв. І повчитися цьому, як і у випадку з дещо недооціненою у нас ріпчастою цибулею, можна у французьких кулінарів. >>

Благодійність у 3D

Фонд Святослава Вакарчука — музиканта з ученим ступенем фізика — започаткував нову соціальну ініціативу «3D–Проект: Dумай! Dій! Dопомагай!». За модною назвою стоїть шляхетна ідея — допомогти вихованцям дитячих будинків опанувати комп’ютери і підготувати випускників дитбудинків до ЗНО. >>

«Славко відчував, що має піти»

Несподівана і безглузда смерть В’ячеслава Хурсенка стала шоком для тисяч його шанувальників не лише в Україні, а й на всьому пострадянському просторі. Люди один від одного дізнавалися через інтернет про трагічний випадок, що стався на рибалці торік 8 вересня неподалік Луцька, й не могли повірити, що це правда. Ще вчора він відспівав концерт у Херсоні й повертався на рідну Волинь такий щасливий, бо, виявляється, і в цьому південному місті, де він ні разу не був, його теж знають і люблять його пісні. А через кілька днів Славка під супровід аплодисментів рідних, друзів та шанувальників проводжатимуть на вічний спочинок. Йому було лишень сорок три. >>

Кольоровий Мілан

Три світові тижні моди вже відбушували, тепер за діло взялися європейські байєри. І якщо у Нью–Йорку весну–літо–2011 прогнозують як комерційну моду і білий total–look, то в Мілані дизайнери вдарили по кольору. >>

Очікуємо літо в жовтні

Український тиждень моди оприлюднив графік показів дизайнерських колекцій одягу сезону весна–літо 2011. Відкриває осінню фешн–сесію традиційно Лілія Пустовіт, а на закриття — 22 жовтня — знову обіцяють французького кутюр’є: цього разу Ukrainian Fashion Week спільно з меценатською організацією Олександра Онищенка TOP Ukraine запрошують Стефана Роллана з його колекцією Haute Couture. >>

«У нашій родині загинув не тільки дядько Микола»

У рушнику на покуті затишної полтавської квартири лікаря Костянтина Зерова та його дружини Вікторії висить вишитий портрет Тараса Шевченка. Під ним — світлина дядька, видатного українського поета, перекладача, літературознавця Миколи Зерова. Коли дивишся на це фото й на портрет самого Костянтина Леонтійовича в такому ж віці, вражає їхня зовнішня схожість. Однак порівнювати можна тільки до 47 років. Адже 3 листопада 1937 року більшовицький кат–«енкаведист» Матвєєв у карельському урочищі Сандормох «в ознамєнованіє 20–й годовщіни Октября» власноруч застрелив засланого на Соловки Миколу Зерова саме в такому віці...

А його племінник і досі, у свої 75 років, працює лікарем–рентгенологом в обласній клінічній лікарні. Хоча, звісно, міг давно піти на заслужений відпочинок. «Не відпускають» молодші колеги, яким потрібен унікальний досвід фахівця, здатного «розпізнавати» найпідступніші хвороби. До речі, лікарський фах був досить популярним у роду Зерових. Та все ж найбільше прославили його троє далеких від медицини дядьків мого співрозмовника — літератори Микола й Михайло, більш відомий за псевдонімом Орест, а також академік–ботанік Дмитро. >>