Зовні виробництво виглядало цілком пристойно. Службові особи одного з місцевих акціонерних товариств орендували промислове обладнання ДП «Будильський експериментальний завод», що в Лебединському районі. І декларували, що виготовляють спиртовмісні добавки на основі біоетанолу. Хоча насправді випускали дещо іншу продукцію: рідке моторне пальне з біомаси. А біомасою була звичайна бурячна меляса.

Як стверджують в Антимонопольному комітеті України, так звані «благодійні» внески в державних лікувальних закладах — це фактично завуальовані платні послуги, розмір яких установи охорони здоров’я встановлюють на власний розсуд. Водночас, як роз’яснюють в АМКУ, закон не забороняє добровільні спонсорські внески в будь–яких розмірах. Але вимагати їх, наприклад, за УЗД, рентген, кардіограму або на ліки для операції лікарі не мають жодного права. У Міністерстві охорони здоров’я додають, що вони вже надіслали роз’яснювальний лист на місця, в якому від голов­лікарів вимагають дотримуватися законів при зборі внесків.

Перелік гучних заяв російського керівництва про тісну співпрацю з Україною поповнився ще однією. Минулої п’ятниці російський прем’єр Володимир Пу­тіна на зустрічі з українським колегою Миколою Азаровим запропонував об’єднати двох газових монополістів ринку: українського НАК «Нафтогаз» і російського «Газпрому».

Заяву про відставку з посади написав Анатолій Ворона — міський голова Бурині, одного з райцентрів Сумщини. Рішення добровільне. Ухваливши його, посадовець послався на Конституцію України. Нею визначено чотирирічний термін роботи міського голови, а працювати понад цей час немає правових підстав. Якби це сталося, пише в заяві мер, імовірною була б кримінальна відповідальність за самовільне привласнення звання посадової особи. Тринадцятого травня закінчується термін повноважень Ворони, отож він попросив міську раду задовольнити його відставку.

Увечері «короткого» перед тривалими вихідними дня, 30 квітня, у відкритому акціонерному товаристві «Південний гірничо–збагачувальний комбінат» представляли нового виконувача обов’язків голови та чотирьох членів правління підприєм­ства. Робив це відомий російський бізнесмен Вадим Новінський. Cаме він повідомив керівництву підприємства про засідання спостережної ради. В.о. керівника ГЗК було призначено Михайла Короленка, який дотепер обіймав посаду генерального директора Центрального гірничо–збагачувального комбінату в тому ж Кривому Розі.

Група туристів у складі трьох українців і росіянки виявилася заблокованою у місті Дхаран, що на сході Непалу. Ніхто не утримує їх силою, просто дістатися до центральних регіонів країни, звідки здійснюється міжнародне авіасполучення, практично неможливо. Там наразі тривають масові виступи маоїстів, які вимагають відставки уряду, внаслідок чого заблоковано шляхи міжміського сполучення. Виїзди з високогірного Дхарану також перекрито. Через те, що маоїсти примусово закривають магазини, у місті неможливо купити їжу. Крім того, в мандрівників — катма грошей (банки і пошта у Дхарані також не працюють), термін дії непальської візи вичерпується через кілька днів, а паспорти туристів залишилися у столиці Непалу Катманду.

Звістка про те, що в останні дні квітня 33–річний мешканець Кременчука потрапив до інфекційного відділення четвертої міської лікарні з діагнозом «тропічна малярія», неабияк стривожила мешканців цього наддніпрянського міста. Бо ж ідеться про одну з найнебезпечніших інфекційних хвороб, від якої у світі гинуть мільйони людей. Підхопити її можна від укусу так званого малярійного комара, з яким борються повсюдно. Особливо поширена ця інфекція на африканському континенті. Як з’ясувалося, саме звідти (а точніше, з Конго, де перебував у відрядженні) повернувся згаданий кременчужанин. Після того відчув себе зле: давалася взнаки висока температура, слабкість, пітливість… На щастя, хворий не займався самолікуванням і одразу звернувся до лікарів, які й виявили в нього збудник тропічної малярії.

Великий десантний корабель (ВДК) Чорноморського флоту Росії «Ямал», який прибув до Миколаєва для участі у святкуванні Дня Перемоги, наробив у гостях лиха — перекинув український буксир «Бузький». Інцидент трапився на фарватері Дніпро–Бузького лиману під час заходу «Ямала» до Миколаєва. Під час буксирування «десантник» несподівано дав хід, унаслідок чого буксир перекинувся. На щастя, троє членів екіпажу українського судна виявили спритність, залишили корабель і ніхто не загинув. Як повідомляє агенція УНІАН, аварійно–рятувальна служба порту відреагувала миттєво, людей доправили на берег. «Ямал» усе–таки, з великим запізненням, відбуксирували до причалу Миколаївського морського торгового порту, а за буксиром відправили стотонний плавучий кран. Незабаром перевернутий «Бузький» також підтягнули до причалу.