Перед виборами Президента України і під час самої кампанії ЄС оцінював нашу ситуацію як дуже складну і був готовий до надання посильної допомоги Києву для виходу з можливої політичної кризи. Однак цього не знадобилося — офіційна Європа тішиться тим, що президентські вибори й передача влади в Україні відбулися демократичним шляхом. Тепер Київ стоїть перед іншими викликами, й у стосунках із Брюсселем — також. Від нової української влади чекають визначеності та конкретних кроків, які засвідчать, чи євроінтеграційна політика «непомаранчевої» України буде лише красивими словами, чи її підкріплять реальні реформи в цьому напрямі.

Першим закордонним візитом Президента Віктора Януковича була поїздка до Брюсселя. «Просто звідти надійшло запрошення на ранішу дату», — пояснював потім новий очільник Банкової. Але певний елемент показовості в такому виборі, звісно, був, і Янукович у «столиці Європи» зробив кілька суттєвих заяв, зокрема що стосуються намірів уже за рік підійти до безвізового режиму з ЄС. Чи буде підтверджено такі амбіції? Чи не станеться навпаки, і влада в Києві потрапить у пряму залежність до Кремля? Уже зараз очевидно, що Євросоюз не полишить Україну наодинці з її проблемами. Але все тепер залежить від вибору Києва та його спроможності провести «проєвропейські» реформи.

Думками про нинішній стан європейських перспектив України та суть «антибандерівської поправки» Європарламенту з «УМ» подівлився поляк Павел Коваль — один із найбільш поінформованих євродепутатів, член комісії закордонних справ Європейського парламенту, який очолює делегацію комісії співпраці ЄС–Україна.