Йому сказав Президент: «Так тримати!»
Доля Андрія Антонюка не надто пестила — відібрала з раннього дитинства батьків і прирекла на сирітську долю. Але хлопчині зустрілися у житті справжні Наставники— угледіли в малому здібності, дали розкритися. Зараз Андрій Антонюк — спортивна гордість Тернополя, перспективний борець, якого з перемогами вітає глава держави. Але водночас Андрійко — зворушливий хлопчина, сором’язливий і світлий. «Не поруште надмірною увагою цю гармонію, — просять не менш скромні наставники, — нам іще з Андрієм багато працювати». >>