Рух у Європу на «ручнику»

Сьогодні в Києві відбудеться саміт Україна—ЄС, перший після набуття чинності Лісабонським протоколом. Саме це чомусь вважають суттєвою ознакою чергового засідання, яке зазвичай проходить щопівроку. Втім більша інституційна, так би мовити, законодавча чіткість Європейського Союзу навряд чи наразі суттєво впливає на нашу відповідність критеріям членства в ЄС. Окрім того, Євросоюз ще не встиг відчути свою нову конструкцію з початком дії «Конституції ЄС». Прикро, що перша в його історії міністр закордонних справ — баронеса Кетрін Ештон, попри сподівання і розуміння, що їй «за статусом положено», на київський саміт не приїде. Як заявила Ештон цієї середи на брифінгу в Брюсселі, вона буде присутньою на засіданні Північноатлантичної Ради НАТО, де сподівається на зустріч із держсекретарем США Хілларі Клінтон. Баронесу Ештон замінить єврокомісар Беніта Ферреро–Вальднер, у якої по завершенні саміту глава МЗС Євросоюзу пообіцяла «все розпитати». Загалом же пані Ештон вважає, що «все покажуть вибори 17 січня». У цій цитаті, наведеній «Українською правдою», власне, вся суть сьогоднішнього ставлення ЄС до України — очікування.

Делегацію європейців, як передає «Інтерфакс», очолить голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу та прем’єр–міністр головуючої в ЄС Швеції Фредрік Рейнфельд. Це буде перше за останнє п’ятиріччя засідання Україна—ЄС, де ми не побачимо Хав’єра Солану — чотири дні тому він став уже колишнім верховним представником ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики.

Останні півроку очільники держави припускали, що на грудневому саміті в Києві буде підписано Угоду про асоціацію, її політичну частину. Проте документ настільки складний, що розділити його на «політичну» та «економічну» частини можна лише умовно, для краси риторики. Насправді переговори про зону вільної торгівлі з ЄС (ЗВТ) далекі до завершення, а без цього угоду не можна вважати готовою до підписання хоча б із технічних міркувань (залишимо в дужках масу політичних чинників, головні з яких — президентські вибори в Україні та продовження формування уряду ЄС). Як кажуть фахівці, шлях від завершення перемовин про ЗВТ до підписання угоди (за всіх сприятливих обставин) займає щонайменше шість місяців. Отже, сьогодні омріяну угоду не підпишуть. Це визнав нещодавно і Президент Віктор Ющенко. «Такий формат спілкування зараз не передбачає підписання якихось окремих документів, — говорить директор міжнародних програм Центру Разумкова Валерій Чалий. — Зараз найголовніше те, що триває робота з підготовки масштабної двосторонньої угоди. Фактично це буде угода, що інтегруватиме Україну в Європейський Союз». А заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлісєєв в одному з недавніх інтерв’ю наголошує на більш складному характері документа, ніж ті, що Союз підписував свого часу з країнами–кандидатами: «Ця угода — найбільш амбіційна порівняно з тими, які існують чи існували в юридичній практиці Євросоюзу. Якщо порівняти узгоджені частини (нашої угоди) з угодами про асоціацію, підписаними на початку 1990–х із Чехією, Польщею, Угорщиною, то наш документ йде набагато далі, він є амбіційнішим і більш детальним. Звичайно, це вимагає багато роботи, зусиль експертів».

На сайті Президента України вказується чотири питання, включені до порядку денного саміту: взаємодія з ЄС у подоланні глобальних викликів (світова економічна криза, енергетична безпека, кліматичні зміни); розвиток подій в ЄС та в Україні; переговорний процес щодо Угоди про асоціацію; співробітництво у сфері спільної безпекової та зовнішньої політики, торгово–економічна співпраця, зокрема й переговори щодо ЗВТ).