Цього разу Британська рада в Україні та «Артхаус Трафік» відібрали шість картин, знятих за 2008 та 2009 роки. Деякі з них відразу приваблять увагу кіномана іменами відомих режисерів, інші — заінтригують багатозначною назвою. Безумовно, найбільший ажіотаж створять дві картини іменитих режисерів: це «У пошуках Еріка» (Looking for Erick) Кена Лоуча та «Хай живе любов» (Love Live Long) Майка Фіггінса.

Туристичний інтерес позначений на географічних картах розрідженим пунктиром. У світі набагато більше місць, назви котрих геть не відомі менеджерам турфірм. А проте там є своя історія і навіть книжки про неї. Як–от новинка: Харцызск: время, события, люди. Том 1. С древнейших времен по 1953 год. Сер. «Україна — історія великого народу». — К.: Кріон, 792 с.

— Питання «Чому жінки кидають мене?» не та тема, яку чоловіки готові обговорювати прилюдно. Чому ви взялися за неї? Це такий психологічний ексгібіціонізм чи банальне бажання швидкої слави та грошей?

— Так, це банальне бажання (посміхається). Хтось пише про це у ЗМІ, хтось у блогах. Для мене найпростішим шляхом терапії було зняти кіно. Але так тільки здалося, що найпростішим. Я належу до тієї генерації кінематографістів, які можуть просто взяти камеру, просто знімати, а потім викласти все це на YouTube і не замислюватися про наслідки. Коли подивитеся фільм, то побачите, що там більше мазохізму, ніж ексгібіціонізму.

Театр «Віримо!» з Дніпропетровська вибрунькувався зі студійного руху п’ять років тому. Хоча історія цього колективу розпочалася ще в 1991 році: художній керівник театру Володимир Петренко разом зі своїми учнями пройшов шлях від драматичного гуртка до професійного театру зі статусом муніципального, який має солідне фестивальне портфоліо і користується великою популярністю у дніпропетровської молоді. Сьогодні в репертуарі «Віримо!» — чотирнадцять вистав, одну з яких, «Голодна кров», Дніпропетровське відділення СТД висунуло на здобуття Національної премії імені Шевченка.