Про моральність, «Пилу–6» і 5 мільйонів на українське кіно

18.11.2009

У культурі скандал. Гуманітарний віце–прем’єр Іван Васюник з подачі Національної комісії з питань захисту суспільної моралі 10 листопада скликав засідання урядового комітету з питань гуманітарної та соціальної політики, на якому члени комітету подивилися уривки з американських фільмів жахів «Пила–6» і «Хостел–2» (перший пройшов в українському прокаті в 2007 році, другий демонструвався у жовтні цього року). На комітет викликали трьох членів експертної комісії з публічного демонстрування кіно–та відеофільмів при Мінкультури, яка дала дозвіл на прокатне посвідчення, і запитали: як ці «півтори години гидотного людиноненависництва» могли потрапити в прокат? За результатами засідання урядового комітету було прийнято рішення провести службове розслідування «злочинного» рішення експертної комісії і на час розслідування усунути від виконання обов’язків голову Держслужби кіно Ганну Чміль.

Оскільки в експертній комісії при Мінкультури засідають 16 поважних фахівців — кінознавці, критики, психологи, люди вільні й прогресивні, вони сприйняли рішення урядового комітету як «наїзд» на інститути громадянського суспільства і спробу запровадження цензури в демократичній країні. Більше того, член цієї комісії, відомий кінознавець, голова Спілки кінематографістів України Сергій Тримбач вирішив використати скандал, щоб поговорити про моральність влади і стан вітчизняного кіно: «Чомусь гуманітарний віце–прем’єр жодного разу не скликав засідання урядового комітету, щоб поговорити про розвиток національного кінематографу, не зацікавився, чому в 2009 році на кіно поки що дали з держбюджету тільки 3 мільйони 100 тисяч гривень (обіцяли 5 мільйонів і 50 примарних мільйонів зі стабілізаційного фонду), не зробив нічого для того, щоб у прокат виходили вітчизняні картини, 5 проектів законів, які могли б покращити кінематографічну ситуацію в країні, «зависли» у Верховній Раді, і депутатам не до них», — сказав Сергій Тримбач на понеділковій прес–конференції у Будинку кіно. До прес–релізів секретаріат Спілки додав письмову репліку режисера Михайла Іллєнка, який на яхті відправився в Антарктиду. «Мені взагалі не цікава справа двох фільмів. Висувати її на перший план — все одно, що звинувачувати пожежника в епіцентрі пожежі в тому, що він розбив тарілку. Нам знову пропонують скинути тиск у системі за допомогою клапана — вийти у свисток, а не в рух.

Дозволю собі нагадати: йдеться про питання стратегічного державного характеру. Адже сьогодні реалії змінилися — не казки, не література, не театр, як колись, не мама й не тато виховують дитину, не Прем’єр–міністр і не Президент цілодобово виховують націю, а диск DVD, сателітна антена, інтернет, телевізор, кіноекран. Нашого впливу, наших легенд, наших героїв, які повинні створювати суспільне, актуальне духовне поле нації, не видно. Ми не можемо послатися на нашого Солдата Сухова або хоча б Рембо. Нам свої не потрібні — є чужі».

Питання з однієї площини плавно перейшло в іншу, суспільно–філософську, — чому в нас існує подвійний стандарт моралі, чому моральність розглядається так формально і буквально. Правда, інформпривід для такої проекції, треба визнати, не дуже вдалий — «Пила» і «Хостел» уособлюють не високу демократію, а комерційний лібералізм ринку: якщо є попит — є й пропозиція. «Я не люблю такого кіно і не буду його дивитися навіть за гроші, — сказав Сергій Тримбач, — але забороняти — це не метод. Я, наприклад, не люблю горілку, але хіба я повинен заборонити її пити всім навколо? Експертна комісія надала фільму найсуворішу категорію — 21Х (за законом, молодих людей до 21 року не повинні пускати в кінотеатр на фільми цієї категорії), у США і всьому світі цьому фільму ставлять категорію 16, ми й так одна з найконсервативніших комісій у світі». Начальник відділу державного регулювання кіновідеопрокату Держслужби кіно Мінкультури і туризму Лідія Клименко, яка безпосередньо видає прокатні посвідчення дистриб’юторським компаніям, сказала «УМ»: «Голова комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костецький звернувся до Держслужби, щоб анулювали прокатні посвідчення ще в липні, але я не можу порушити закон. У мене є чітка законодавча база, на підставі якої я видаю чи не видаю прокатне посвідчення, — пункт 10 Положення № 1315 про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів від 17. 08. 1998. Держчиновник має відмовити у видачі прокатного посвідчення у двох випадках — коли фільм не дубльований українською мовою і коли експертна комісія при Міністерстві культури забороняє цей фільм. Як можна заборонити «Пилу–6», якщо 11 експертів із 16 її дозволили, а п’ять були проти? Ми навіть запрошували пана Костецького на перегляд «Пили–6» на засідання експертної комісії, але він не прийшов». До речі, і на прес–конференцію Костецький не прийшов теж. Як сказала «УМ» Лідія Клименко, станом на 1.10 2009 року експертна комісія заборонила для розповсюдження в Україні 358 фільмів, практично всі на відео — це, в основному, порнографія, один фільм — «Бруно» — комісія заборонила в прокаті. Але, за словами Сергія Тримбача і психолога Людмили Грицик, заборона «Бруно» тільки підігріла інтерес до цього фільму і в результаті його подивилися набагато більше людей, ніж це було б без заборони. До речі, перший «Хостел» комісія заборонила для прокату, кажуть, там було більше насилля і жорстокості, а другий вирішили обмежити категорією 21Х.

Можна було б розібратися і з моральністю, і з аморальністю, якби за моральними принципами не стояли другий план і особиста мотивація. У кіношних колах давно відомо про непрості стосунки між міністром культури Василем Вовкуном (якого підтримує Іван Васюник) і головою Держслужби кіно Ганною Чміль, міністр кілька разів під різними приводами намагався звільнити Ганну Павлівну з посади, й історія з «Пилою» та «Хостелом» насправді — це продовження історії з усуненням Чміль. І спочатку було прийняте рішення тимчасово усунути Ганну Чміль з посади на час службового розслідування, тепер, кажуть ті, хто все знає, рішення скасовано. Та й то сказати: чому Чміль, адже головою експертної комісії з публічного демонстрування кіно– і відеофільмів при Мінкультури є заступник міністра Тимофій Кохан. На жаль, «УМ» не вдалося додзвонитися до Тимофія Григоровича. Але якщо відбувся перший постріл, то не сумнівайтеся — прозвучить і другий: секретаріат Спілки кінематографістів пообіцяв написати звернення до Прем’єр–міністра з вимогою відставки Івана Васюника.

Якби обмін афоризмами про мораль і головами чиновників міг змінити ситуацію з вітчизняним кіно, цей сюжет був би навіть цікавим, але для змін потрібні конструктивні сюжети й успішні люди...