Політична буря почалася вчора зранку, коли світові ЗМІ поширили подану в газеті «Уолл–Стріт джорнел» інформацію, що Білий дім вирішив відкласти (читай — відмовитися) розміщення системи протиракетної оборони в Польщі і Чехії, яке було задумане ще адміністрацією Джорджа Буша і з приводу якого Вашингтон кілька років проводив переговори зі своїми союзниками в Центральній і Східній Європі. Газета написала, посилаючись на власні джерела в Білому домі, що США вирішили зачекати з розміщенням «щита», оскільки «впевнені, що Іран не настільки далеко просунувся у створенні міжконтинентальних ракет, як очікувалося, і загроза Сполученим Штатам та європейським столицям не така вже й велика».
Але Іран яким був, таким і залишився. Змінився Білий дім — тому й було вирішено відмовитися від зобов’язань перед новими членами НАТО та ЄС на догоду Москві, яка рішуче заперечувала проти розташування системи ПРО в Європі.
Учорашнє повідомлення агенції ІТАР–ТАКС про те, що президент США Обама вже зателефонував прем’єр–міністру Чехії Фішеру і поінформував його про відмову створювати протиракетний щит у Чехії, підтвердило правдивість інформації «Уолл–Стріт джорнел». Далі агенція «Ассошіейтед пресс» поширила інформацію про те, що пізно ввечері у четвер із роз’ясненнями з цього питання виступить міністр оборони США Роберт Гейтс. Щодо Обами, то він має офіційно викласти свою позицію наступного тижня.
Однозначно зрозуміло, що рішення про відмову від ПРО прийнято остаточно. Вчора в першій половині дня до Варшави прибула американська делегація, в яку ввійшли, зокрема, заступник держсекретаря США з контролю над озброєннями Еллен Тошер та директор відділу міжнародної безпеки Пентагону Александр Вершбоу; у приміщенні міністерства закордонних справ відбулися переговори з представниками польського керівництва. Переговори стосувалися протиракетного щита, повідомив інформагенції ПАП заступник міністра оборони Польщі Станіслав Коморовський. Із Варшави американці відбули давати пояснення до Праги.
На сайті американського тижневика «Уїклі стандард», який є головним органом Консервативної партії, учора з’явилося повідомлення, що адміністрація Обами «має намір повністю відкликати проект будівництва всіх баз протиракетного щита». Тижневик нагадує, що Обама сподівався на підтримку Москви в тиску на Іран, «і, за іронією долі, пішов на гігантську поступку Кремлю лише через кілька днів після того, як Москва оголосила, що не має наміру підтримувати санкції проти Ірану». «Наслідки такого кроку в Східній Європі, особливо в Україні та інших країнах, які відчувають загрозу з боку Росії, будуть катастрофічними. Америка відвернулася від них, остерігаючись російських погроз. І ми за це абсолютно нічого не отримаємо», — констатує «Уїклі стандард».
ДО РЕЧІ
НАТО і Росія: «перезавантаження»
Новий шеф НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив у позавчорашньому інтерв’ю британській «Файненшл таймс», що добрі відносини з Росією будуть пріоритетом його головування в Альянсі. Настільки добрі, що Расмуссен збирається радитися з Москвою з приводу розвитку подальшої стратегії Альянсу. Глава НАТО найближчим часом відправить до Росії високого представника, щоб той вислухав погляди та поради Кремля стосовно довготермінового розвитку Альянсу. Такі консультації з Москвою стануть безпрецедентними, особливо з огляду на те, що НАТО почало розробляти свою нову стратегію розвитку.
Расмуссен усе ж згадав у інтерв’ю, що НАТО має дещо розбіжні позиції з Москвою стосовно минулорічної війни в Південній Осетії та членства України в НАТО. Але наголосив, що вони можуть бути вирішені під час дискусій із Москвою стосовно нової системи безпеки в Європі. Расмуссен також повідомив, що зустрінеться з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим 24 вересня в Нью–Йорку.