Больова точка
Ідеться про відкриття пам’ятника замордованим українцям у польському селі Сагринь, селі, яке півстоліття тому було здебільшого українським і яке дощенту спалив відділ польської підпільної Армії Крайової 10 березня 1944 року. Кількість розстріляних і закатованих у Сагрині мирних українців, у тому числі жінок і дітей, коливається від 200—300 в оцінках польського Інституту національної пам’яті до понад 1200 — за оцінками деяких українських істориків. Сьогодні в Сагрині представники української громади Польщі та депортовані з Закерзоння українці, які мешкають зараз в Україні, чекали на президентів, аби ті урочисто відкрили пам’ятник жертвам сагринського злочину. Глав держав офіційно запросили ще навесні. І лише цього тижня, напередодні їхьої зустрічі, стало відомо, що Сагрині у графіку президентів немає. За неофіційною інформацією, до Сагрині вирішив не їхати Лех Качинський, на якого перед візитом Віктора Ющенка тиснули керівники організацій «кресов’яків» — поляків з колишніх українських земель на сході Польщі. Як пише газета «Жечпосполита», радники польського Президента постановили, що після зустрічі на найвищому рівні у селі Павлокома, де у 2006–му очільники України та Польщі вшанували загиблих українців, наступний такий захід не є необхідним. Панове радники забувають чомусь, що цьогоріч спільна церемонія за участю Віктора Ющенка і Леха Качинського відбулася в Гуті Пеняцькій, що у Бродівському районі Львівської області, де того ж 1944 року сталося масове вбивство польського населення.
Польська громадськість схвально поставилася до рішення Леха Качинського. Для більшості поляків у тих кривавих подіях українці є лише катами, а поляки — тільки жертвами. У польській історіографії злочин у Сагрині подається як «акт відплати за злочини УПА проти польського населення на Волині». Польський священик, суспільний діяч і дослідник «Волинської різанини» Тадеуш Ісакович–Залеський заявив: «Допоки влада України не дозволить поставити хрести на польських могилах, президент (Польщі. — Авт.) не повинен їхати до Сагрині й ставати поруч Віктора Ющенка — уславлювача Бандери і злочинців із УПА». Іншої думки оглядач «Газети Виборчої» Марцин Войцеховський. У своїй статті, яка викликала резонанс і в Польщі, і в Україні, він зазначає, що Лех Качинський приносить справу примирення польського і українського народів у жертву майбутній виборчій кампанії в Польщі, адже його виборці — консервативна частина суспільства. «Виборча логіка витісняє вибудувану за 20 років між Польщею та Україною логіку поєднання — пише Войцеховський. — Прем’єр Росії Володимир Путін може тріумфувати. Він теж обрав кілька днів тому в Гданську таку логіку, аби сподобатися власним виборцям і твердоголовим елітам. Шкода, що Польща й Україна — країни, які декларують свою європейськість, — ідуть російським шляхом».
Розчаровані й українці Польщі. «Шкода, що до зустрічі (у Сагрині. — Авт.) не дійде, — каже Петро Тима, президент Союзу українців у Польщі. — Формула діалогу, яка передбачає чутливість обох сторін до трагічних сторінок спільної історії, є єдиним об’єктивним підходом до минулого. Наразі я бачу в Польщі зміну способу ведення цього діалогу».
Передусім — партнери
Однак історія — не головна тематика зустрічі Президентів. Учора Віктор Ющенко та Лех Качинський підписали Дорожню карту українсько–польського співробітництва на 2009—2010 роки, а також спільну заяву про енергетичне співробітництво, в якій наголошується на необхідності подальшої диверсифікації джерел постачання нафти до європейських споживачів та підвищення енергетичної безпеки країн Європи. «Реалізація проекту Євро–Азійського нафтотранспортного коридору є одним із важливих завдань взаємодії України та Польщі», — наголосив Віктор Ющенко. «Якщо Європа має бути Європою співробітництва, а не домінування, то Європа мусить опиратися на багато таких стратегічних партнерств, серед яких польсько–українське є незмірно важливе, оскільки наші країни є великими, — сказав Лех Качинський. — Це партнерство треба утримувати і поглиблювати».
Упродовж дводенного візиту Віктор Ющенко зустрінеться також із вищими посадовцями Польщі й обговорить питання глобальної, європейської і регіональної безпеки та стабільності, взаємодію у питаннях європейської та євроатлантичної інтеграції України, економічне, фінансове, транскордонне, регіональне співробітництво двох країн, співпрацю в підготовці до проведення Євро–2012, а також гуманітарні, освітні та інші питання. Віктор Ющенко та Лех Качинський візьмуть участь у відкритті пам’ятного знака жертвам Голодомору 1932—1933 років на Вольському цвинтарі у Варшаві. Президент України зустрінеться з українською громадою та представниками місцевої влади в Перемишлі, де візьме участь у церемонії передачі місцевій громаді приміщення Українського
дому.