Порятунок рядового Артем’єва

У прес–службі Міністерства оборони Грузії та у штабі Північно–Кавказького військового округу (ПКВО) Росії учора підтвердили інформацію про те, що в ніч на 1 липня рядовий російської армії Дмитро Артем’єв утік зі своєї частини і попросив притулку у Грузії. Це вже другий випадок, коли російський солдат, рятуючись від умов строкової служби, переходить на бік Грузії.

У січні цього року перебіжчиком уже став молодший сержант Олександр Глухов, котрий служив у Південній Осетії. У травні військова прокуратура РФ порушила проти нього карну справу за дезертирство. А за кілька тижнів Глухов отримав у Грузії статус біженця, «доважком» до якого стала квартира. Він теж заявляв, що втік від нелюдських умов. Проте російські мас–медіа наводили суперечливі дані щодо служби Глухова. По–перше, він був не рядовим, а все–таки сержантом, по–друге, навіть збирався залишитися після закінчення строкової служби на контракті, по–третє, не всі відгуки з частини, оприлюднені в ЗМІ, характеризували сержанта як жертву «дідівщини», до когорти якої він міг належати за строком служби, — Глухову залишалося проходити в кирзяках півроку.

Новий скандальний солдат–утікач, схоже, — таки жертва армійських «дідів». Принаймні факт, що він міг бути підданий нестатутним взаєминам, підтвер­джують у ПКВО. Зараз хлопець перебуває в офісі ООН у Тбілісі.

«Російський військовий Діма Артем’єв звернувся з проханням про надання йому політичного притулку в Грузії. Місія ООН виступила посередником і вже звернулася до нас у міністерство. Ми присвоїли Артем’єву статус пошуковувача політичного притулку. Причиною своїх дій він називає нестерпні умови служби в російській армії», — розповіли агенції «Інтерфакс» у прес–службі оборонного відомства Грузії.

Грузинському телеканалу «Руставі–2» перебіжчик розповів, що особливо складними були стосунки з сержантами. «Мене били. Били сильно, за людину не вважали, — розповів Дмитро перед телекамерами. — Я втік через блок–пост у Переві. Потім зустрів одного старого грузина, і той нагодував мене, показав дорогу». Солдат каже, що чув про втечу Олександра Глухова і про те, що колишній російський вояк отримав притулок та житло в Грузії, отож і сам хоче піти цим шляхом. «Я вирішив піти за його прикладом. Хочу жити в Грузії».

Факт «дідівщини», як не дивно, а таки підтверджують у штабі Північно–Кавказького військового округу. «За даними, які ми маємо, Артем’єв залишив розташування своєї частини через позастатутні взаємини», — підтвердив «Інтерфаксу» високопосадовець зі штабу округу. Водночас співрозмовник агенції сказав, що у в/ч, де служив утікач, почалося службове розслідування, і винні у знущаннях над рядовим будуть покарані. Ще б пак! Адже дезертирство Артем’єва стає не просто втечею від знущань та побоїв, а політичним фактом. Дмитра Артем’єва було призвано до лав збройних сил Росії в листопаді минулого року. Офіційно, «на диктофон», у командуванні ПКВО кажуть, що вірять у те, що після з’ясування обставин та покарання винних солдат повернеться до «рідної частини».

А в грузинському Міністерстві у справах біженців та розселення теж ведуть власне розслідування інцидента. Питання надання хлопцеві статусу та пільг біженця розглядатимуть тільки після вивчення всіх обставин справи, кажуть там. Якщо Тбілісі визнає російського солдата біженцем, йому буде надано житло та невдовзі — громадян­ство Грузії.

НА ІНШИЙ БІК «БАРИКАД»

Нещодавно було зафіксовано і перебіжчика з грузинського боку на російський. Алік Бжанія, колишній лейтенант прикордонної служби Грузії, попросив політичного притулку в Росії, і основним мотивом такого свого вчинку назвав незгоду з політикою президента Михаїла Саакашвілі. У Тбілісі, коментуючи цю втечу, відзначили, що Бжанія вже давно не є офіцером–прикордонником — зі служби його звільнили за порушення дисципліни.