«Нафтогаз України» має намір здійснити свої погрози: підприємствам теплокомуненерго, які мають найбільші борги за спожитий газ, буде перекрито краник із блакитним паливом. У «чорний» список потрапили «Київенерго», «Кримтеплокомуненерго», «Донецьктеплокомуненерго», «Криворізька теплоцентраль», севастопольське «Севтеплоенерго», рівненська «Комуненергія», «Луцьктеплоенерго», «Уж–тепло», кам’янець–подільська «Тепловоденергія», «Дніпротеплоенерго», «Полтаватеплоенерго». Станом на 15 червня заборгованість енергопідприємств перед «Нафтогазом» за блакитне паливо, спожите з початку опалювального сезону (тобто ще з жовтня минулого року), становить 3,464 млрд. гривень. Споживачі розрахувалися всього на 60 відсотків. «Нафтогаз» виправдовується, що численні звернення до місцевих органів влади і теплоенергопідприємств із проханням активізувати розрахунки проігноровані. Ось і доводиться діяти рішуче.

Трохи менше півроку залишилося у співробітників російської ФСБ для того, щоб зібрати свої валізи та залишити Севастополь і Україну взагалі. Насолоджуватися своїм тривалим кримським відрядженням офіцери іноземної спецслужби можуть лише до 13 грудня 2009 року, а після цього часу «Х» мають повернутися до Росії–матінки. Як повідомив голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко в інтерв’ю «Бі–Бі–Сі», про це російську сторону вже повідомлено офіційними каналами.

Цього тижня військовослужбовці Чорноморського флоту Російської Федерації вп’яте не підкорилися рішенню українського суду і не віддали маяк та радіонавігаційну станцію «Марс–75», що в Генічеську на Херсонщині. Вислухавши вкотре судового пристава, який зачитав рішення Господарського суду Херсонської області про вилучення радіонавігаційної станції у ЧФ РФ та передачу її Мінтрансзв’язку України, командир російської військової частини №49385 підполковник Купрін заявив, що взаємини України і Росії з гідрографічних об’єктів регламентують у рамках міжнародних договорів, а не в односторонньому порядку рішеннями українських судових інстанцій, він також відмовився підписати акт про провадження судочинства. На цьому розмову було закінчено. Російські моряки не пустили на територію станції представників українського судочинства, підтриманих десятком активістів «Спілки української молоді». Цього разу все обійшлося без конфлікту.

Днями працівники СБУ в Донецькій області припинили діяльність злочинного угруповання, що займалося торгівлею дітьми для примусового донорства. За словами начальника прес–центру СБУ Марини Остапенко, співробітники спецслужби буквально врятували дитину, яку негідники цинічно і поетапно готували до продажу на органи, попередньо обстеживши і пролікувавши.

Знести з постаменту пам’ятник Дзержинському, продати його на металобрухт і передати виручені гроші у дитячі притулки вимагають активісти херсонського обласного об’єднання «Союз української молоді». З вимогою про демонтаж монумента «залізному Феліксу» активісти звернулися до властей міста, влаштувавши показову акцію біля стін мерії. Проте чиновники молодіжний захід проігнорували. Зате декілька десятків херсонських бабусь і дідусів під прапорами Компартії з натхненням влаштували свою контракцію, що переросла у бійку з лідерами СУМу. Розбороняти пенсіонерів і молодь довелося співробітникам міліції.

Незабаром львів’янам, які полюбляють відпочинок на природі, доведеться обмежитися «трьома соснами» в одному з міських парків. Така перспектива цілком імовірна, якщо неконтрольовану вирубку в Брюховицьких лісах, що в семи кілометрах від Галицької столиці, не буде припинено відповідними державними органами. Втім уже маємо незворотні наслідки: частину території лісопарку незаконно передали під забудову, внаслідок чого «під ніж» пішли вікові реліктові дерева. Нещодавно депутати міськради, яка відповідає за збереження рекреаційної зони під Львовом, демонстрували журналістам наслідки «зачистки» в лісопарку.

«Кінофестиваль нагадує політ з одним крилом, але мене і наших партнерів, без жодного з яких він не відбувся б, це не засмучує», — почав пресконференцію директор і засновник «Відкритої ночі» Михайло Іллєнко. Традиційно тринадцятий рік поспіль він збирає поціновувачів українського кіно на горі Уздихальниці поруч із Замком Річарда на Андріївському узвозі у ніч із 27 на 28 червня. Перед фестивалем у Михайла Іллєнка є дві новини. Почнемо з поганої: грошей знову малувато. Призовий фонд ще не визначено. Автори через кризу почали знімати значно менше, тож у конкурсну програму входить всього 25 фільмів замість традиційних 35—40 короткометражних стрічок. Із Першим Національним, який минулого року забезпечував фестиваль прямою трансляцією, теж проблеми. У кіноніч паралельно до показу «наживо» телеканал ICTV буде транслювати цю саму програму, але записану заздалегідь.