За справедливість помру мовчки

У суботу надзвичайна подія сталася в прокуратурі Черкаської області. На прийом до обласного прокурора намагався потрапити 55–річний мешканець міста Тальне Михайло Музиченко. Наполегливий чоловік стверджував, що в нього незаконно відібрали 35 соток землі в центрі міста, а він ніяк не може добитися справедливості та повернути ту землю. Спочатку пан Михайло сидів у черзі на прийом, а потім вийшов із приміщення і попрямував до свого автомобіля. Там узяв голку та нитку і зашив собі рота (як пізніше пояснював, аби не кричати, коли обіллється бензином і підпалить себе. — Авт.). Прихопив із багажника каністру з бензином, озброївся запальничкою і знову зайшов у будівлю прокуратури. >>

У Львові — автобусна війна

У п’ятницю ввечері зняли з літака російського бізнесмена, власника львівського автобусного заводу Ігоря Чуркіна. Його затримали і допровадили до обласної прокуратури для допиту. Напередодні суворо допитали і директора заводу. Нагадаємо, діяльність російського бізнесу серйозно дошкулила місцевій владі, адже колишня перлина місцевого автопрому — Львівський автобусний завод опинився серед злісних боржників із виплати зарплати. Як стверджує слідство — автобуси продавалися, але зарплати чомусь не виплачували. Обурені галицькі пролетарі неодноразово намагалися вибити кревні гроші з власників заводу, але останні все списували на кризу. >>

Облава в «макаронах»

У неділю карабінери оточили одну з двох стоянок у Римі, поблизу станції Остієнце, звідки вирушають мікроавтобуси до України. Як розповів голова Християнського товариства українців в Італії Олесь Городецький, поліціянти пояснили, що прибули у відповідь на скарги жителів кварталу, нібито незадоволених ситуацією на стоянці. >>

Гоголь офіційний

Цьогорічне 1 квітня — безпрецедентний день в історії незалежної України. Вперше на другий план відходить святкування Дня сміху, а на передній виступають загальнодержавні віншування з нагоди 200–річного ювілею Миколи Гоголя. Принаймні таку візію формує Міністерство культури і туризму України, яке днями представило програму урочистостей: крім традиційних ювілейних монет і марок, Гоголь явиться нам здебільшого в театральній та візуальній інтерпретаціях. >>

Сміх та й годі!

Одеська влада оголосила середу, 1 квітня, неробочим днем, традиційно надаючи змогу одеситам і численним гостям «узяти участь у широкомасштабних загальноміських заходах свята сміху». Почнеться Гуморина–2009 з урочистої церемонії відкриття мініатюрного пам’ятника Миколі Гоголю у Саду скульптур Літературного музею, після чого в Золотому залі музею буде відкрито ювілейні літературно–гумористичну композицію та виставку, приурочені до 200–річчя великого майстра гумору і сатири, що певний час мешкав у «морській столиці» у будинку №11 на теперішній вулиці Миколи Гоголя. >>

Підводні ангели–рятувальники

Невеликий і неглибокий став у Центральному парку Тернополя, який є відокремленою частиною основного водного плеса, аж ніяк не асоціюється зі смертельною небезпекою. Але саме він міг забрати минулих вихідних життя двох десятирічних хлопчиків. Ступивши на вже підталу за останні теплі дні кригу, аби поковзатись, діти раптово провалилися. На щастя,неподалік були люди, які відразу зателефонували до рятувальної служби. Еменесники прибули дуже швидко, однак один із хлопчиків уже зник під водою, а другому намагалися допомогти випадкові перехожі. >>

Хто кого розіграє?

У Всесвітній день сміху (або, по–західному, День дурня) Верховна Рада слухатиме Президента. Віктор Ющенко розповідатиме депутатам не про те, які в них спини білі, а про те, як Україні жити далі — принаймні впродовж року. Саме на 1 квітня погоджувальна рада груп і фракцій ВР запрошує главу держави «в гості», щоб заслухати щорічне послання Президента про зовнішню і внутрішню політику. Відповідне рішення вчора підтримали чотири з п’яти парламентських фракцій (лідер Компартії Петро Симоненко на засідання погоджувальної ради не прийшов). >>

Бо далекі вони від народу...

Українська система влади повинна стати європейською — аби в центрі стояло місцеве самоврядування. На необхідності такого реформування наголосив Президент, виступаючи вчора на муніципальних слуханнях «Реформування публічної влади як інструмент подолання фінансово–економічної кризи». Цей захід, який відбувався в Українському домі, «регіонали» у Верховній Раді вже назвали «стартом виборчої кампанії Ющенка». >>

Буде «жорстко»!

Голова Партії регіонів подякував усім учасникам акцій протесту, які відбулися наприкінці минулого тижня, і запевнив, що «революція» матиме продовження. «Вся Україна — із Заходу і Сходу — дала попереджувальний сигнал владі. І я щиро вдячний усім за активну громадянську позицію», — відзначив Віктор Федорович, уникнувши оцінок масовості «синіх» виступів. >>

Потрапили в «стайні» на вудку

Рік тому — 21 березня 2008–го — Луганська обласна рада передала офшорній компанії «Артікус Інвестмент Ltd.» (Британські Віргінські острови; українське псевдо — ТОВ «Луганськвода») в т. зв. концесію левову частку системи водопостачання області. Рік минув; мешканці області з нетерпінням очікували бодай якогось звіту чи то від концесіонера, чи від керманичів облради («концесієдавця»). Однак не дочекалися. Замість звіту спраглим луганчанам було запропоноване всеукраїнське шоу під назвою «Криза — стоп!» >>

Чом ти не прийшла?..

...На центральну площу Донецька, де мав відбутися організований Партією регіонів мітинг «Криза — стоп! Владу — у відставку!», тутешній люд почав збиратися заздалегідь, немов на ярмарок. І від бажаючих справді не було відбою. Як розповів кореспонденту «УМ» представник однієї «контори», цього разу ніхто нікому не виплачував по 50 гривень за участь. Боже збав. Навпаки — службовці самі нишком тицяли куратору по півсотні, аби тільки їх занесли до списку маніфестантів. А знайома вчителька, важко зітхнувши, зізналася: педагоги їхньої школи поставили перед дирекцією категоричну вимогу — покликати на площу всіх, навіть тих, хто перебуває в декретній чи іншій відпустці. Про студентів узагалі нічого й казати: ці просто підстрибом бігли на політичну «дискотеку» просто неба.
Секрет такої популярності заходу простий. Донеччани сподівалися, що спиняти кризу керівні донеччани почнуть із того, що й самі підуть у відставку. Причому це відбуватиметься на очах багатотисячного мітингу, а вінчатиме цікаве дійство проанонсований концерт Олега Газманова. Хіба не свято? >>

Без лоску

Сімнадцять років тому в Києві уперше вручали «Київську пектораль». Театральну відзнаку, яка претендувала на оригінальність і мала прекрасні перспективи стати авторитетним знаком якості мистецького процесу. З часом стало очевидно, що й у колегіальному рішенні може бути достатньо суб’єктивізму, а лоск, яким зазвичай виблискувала церемонія нагородження, тьмяніє... За суб’єктивізм якось не так образливо — зрештою, у цьому є своя логіка. А от щодо лоску...Непристойно високий відсоток порожніх місць у партері, заступники замість перших осіб серед поважних гостей і скромний сценарій самих урочистостей — тривожний дзвіночок для тих, хто справді переживає за те, аби ця театральна нагорода не перетворилася на «галочку» в планах СТД та Головного управління культури Києва. >>

«Послати б вас на три букви... У ТЮГ»

27 березня, у День театру, перед представниками мистецьких професій постають два традиційні запитання: 1. Кому цього року вручать «Київську пектораль»; 2. Чи встигнуть вони перебігти з Театру імені Франка, де цю «Пектораль» вручають, до Театру імені Лесі Українки, на театральний «капусник». Ті, хто встиг — а деякі туди прийшли в обхід «Пекторалі», як, наприклад, Богдан Бенюк — потрапили на засідання підпільного клубу анонімних оптимістів, яке проходило в антикризовому кабаре. Із давнього та перевіреного — цього року капусник у Російській драмі відбувався уже вшосте — залишили лише фірмовий номер «Театралка–театралочка». Зважаючи на те, що ця пісня «Лук’янівських пацанів» у «трєніках» і з барсетками, у глядачів користується просто–таки шаленою популярністю, довге «капустяне» життя їй забезпечено. Серед традицій, яких Російська драма намагається дотримуватися, — пам’ять про тих, хто вірою і правдою служив театру — світлини на екрані нагадали про Євгенію Опалову, Олега Борисова... >>

Даррен Аронофскі: Продюсери готові були втричі більше дати на Ніколаса Кейджа, та я важко уявляв «Рестлера» з Кейджем

16 квітня на українські екрани виходить драма Даррена Аронофскі «Рестлер», яка завоювала «Золотого лева» на 65–му кінофестивалі у Венеції, а Міккі Рурк за роль у цьому фільмі претендував на премію «Оскар». У неділю відомий голлівудський режисер («Пі», «Фонтан», «Реквієм за мрією») у кінотеатрі «Баттерфляй Ультрамарин» презентував нову стрічку, зустрівся з журналістами і більше години роздавав шанувальникам автографи.
До Києва тільки на два дні після Москви і Санкт–Петербурга приїхав Даррен Аронофскі на запрошення інвестиційно–фінансової групи ТАС. «Я завжди хотів побувати в Україні. Мій дідусь народився в Києві, ходив у школу в Одесі. Для мене важливо було відчути зв’язок з українською культурою», — каже на прес–конференції Даррен Аронофскі.
Перед показом фільму режисер відвідав Києво–Печерську лавру. В її печерах відчув легкий напад клаустрофобії. Засмутився і згадав про біль предків у Бабиному Яру. Даррен — єврей і, за його словами, там загинуло багато не чужих для нього людей. А в суботу ввечері він «відірвався» на концерті групи «Крихітка Цахес». «Каша чудова. Мене завжди надихає музика. Артисти вільні, бо співають те, що відчувають», — подякував за вечір Аранофскі. >>

Ретро–«Машина»

Андрій Макаревич зі своєю «Машиною часу» буває в Києві щороку. А тому концерт, присвячений 40–річчю гурту, за логікою, мав би помітно відрізнятися від попередніх візитів «машиністів». Надихнувшись цим фактом, журналісти приготували чимало запитань, які мали привідкрити хоча б деякі подробиці ювілейного дійства. Але таких деталей виявилося небагато: група вивісила на офіційному сайті «МЧ» список композицій, глядачі голосували за ті речі, які їм найбільше подобалися, пісні, що стали лідерами цього голосування, і склали програму ювілейного концерту. «Відсотків на 90, — уточнив Андрій Макаревич. — Оскільки ми дещо додали з нового альбому, будуть і прем’єри». >>

Давав фільмам Жарру

Позавчора в Лос–Анджелесі на 85–му році життя помер від раку славетний французький композитор Моріс Жарр, який написав музику до більш ніж 150 фільмів, повідомила вчора агенція «Франс пресс». >>

Поліцейська академія. Стріляли...

Учора вранці бойовики організації, наразі не відомої поліції, увірвалися до поліцейської академії в пакистанському місті Лахор. У перших же боях загинуло 20 осіб, є поранені, передає «Рейтер». Коли це число «УМ» здавали в друк, перестрілка між урядовими військами та нападниками ще тривала. >>

Острів ліг під Париж

Мешканці острова Майотта в Індійському океані минулої неділі проголосували на референдумі за те, щоб стати частиною Франції, повідомляє «Франс пресс» із столиці острова Мамуджу. В голосуванні взяло участь 61 відсоток остров’я із правом голосу, з яких 95 відсотків сказало «так» приєднанню до Франції. Вони оцінили французьке громадянство та членство в ЄС вище місцевих традицій: полігамії та верховенства ісламських судів, від яких тепер доведеться відмовитися. Острів Майотта до цього часу мав статус заморської території зі специфічними автономними правами. >>

Кобза для визволення

«Козаки показували дивовижні штуки: співали, стріляли та грали на кобзах», — свідчив польський історик XVI століття Папроцький. Звичайно ж, не кожен козак був музикою, не кожен музика — вправним воїном, але з козацьких літописів відомо, що на Запорозькій Сiчi кобзарів приймали на військову службу до складу полкової музики, за що ті одержували платню. 27 вересня 1652 року Богдан Хмельницький видає універсал щодо створення кобзарського цеху. Очевидно, в усі часи сила кобзарського слова несла небезпеку владі. Так, у Коденськiй книзі (збірнику судових рішень над гайдамаками з 1769 по 1772) збереглися смертні вироки трьом козацьким співцям: «за те, що козакам на бандурі грали». Мода на кобзу та бандуру побутувала серед вояків різних українських військових визвольних формацій початку ХХ століття: кобзарі–аматори були в лавах Синьожупанників, Чорних запорожців, Гетьмансько–сердюцького полку, повстанців отамана Дубчака та інших. >>

Душевна гімнастика

Після отриманої травми хребта і довготривалого лікування черкащанка Людмила Скорогляд знайшла власний спосіб реабілітації. Десять років тому, аби відновити рухливість рук, бо важко було навіть картоплю почистити, вона почала вишивати ікони. Жінка давно переконалася, що таке лікування не тільки допомагає їй тримати себе у формі, а й дарує гарний настрій та віру в себе. Цікаво, що взятися за голку та нитку Людмилу Миколаївну змусив пророчий сон, у якому вона розмовляла з апостолом Петром. >>

Цьому вчать діти

Київська школа № 168 дуже відрізняється від решти загальноосвітніх закладів міста. Три роки тому керівництво школи вирішило запровадити інклюзивну форму освіти, коли хлопчики й дівчатка з діагнозом ДЦП навчаються в одних класах зі здоровими дітьми. Учителі школи самі розробили та впровадили проект інклюзії, де врахували всі необхідні аспекти навчання дітей із фізичними вадами. Спеціальні класи з обов’язковими спальнями, коридори з поручнями, чітко визначена ширина дверей, особливі умивальники — це не повний перелік корисних нововведень. >>

Півцарства за тариф!

Влада досі не може визначитися: що гірше — дотувати «обрані» підприємства коштом інших чи залишити їх без підтримки, мовчки спостерігаючи за зростанням безробіття, зниженням соціального рівня людей. Перший метод — однозначно поганий, проти нього виступає більшість аналітиків. Пристати на другий — важке рішення для будь–якого керівника. Метод не казати «так» чи «ні» штовхає галузь до стагнації, а людей — на вулицю. Різке потепління наприкінці березня в козацькому краї, жартують мої земляки, викликане не стільки «циркулярами» матінки–природи, скільки пристрастями навколо ЗАлКу. >>

«Подушка» безпеки для грошей

Попри складну і важко прогнозовану ситуацію на українському фінансовому ринку, банківські депозити, на думку багатьох експертів, залишаються одним із найвигідніших та найнадійніших способів збереження заощаджень. Потрібно тільки ретельно вибрати банк, усі показники діяльності якого викликали б довіру, та ще віднайти вклад, який був би максимально вигідним і водночас зрозумілим та зручним у користуванні. >>

Сибірська крапка

Сезон 2008/2009 став найуспішнішим для наших спортсменів за всі роки виступів у Кубку світу. Вдалим, зокрема, через хороші результати наших чоловіків, котрі посіли рекордне сьоме командне місце. Не підвели й дівчата, які у своєму заліку стали четвертими — це наш найуспішніший фініш за останні вісім років. У далекому сезоні 1999/2000 рр. ми були третіми, але тоді в збірній виблискували дві легендарні Олени — Петрова та Зубрилова. Тепер їм на зміну прийшли нові зірочки. >>

Зірка Сходу

Усе ж таки, що б не казали, зміна правил пішла на користь фігурному катанню. Світовий форум, про завершення якого в відомому «Степлз центрі» в Лос–Анджелесі оголосили в ніч на понеділок, подарував море емоцій. І не лише від «чистої» краси цього виду, а передусім від гострої конкуренції в боротьбі за очки, що, власне, й характеризує спорт. >>

Браво, «Браун»!

Судячи з усього, цього року вболівальників «Формули–1» має побільшати. Бо вже позаду ті забронзовілі часи, коли популярність «королівських перегонів» трималася на «глорі хантерах» — любителях беззаперечного чемпіона Міхаеля Шумахера та команди «Феррарі». Тепер же головною складовою «Формули» стала інтрига, тобто постійне очікування несподіванки й карколомні сюжети. А це саме те, що потрібно глядачеві, надто ж у час, коли «Ф–1» разом з усіма переживає фінансову кризу й потребує нових вливань та рішень. >>

Королі в силі

Після зимової перерви національні команди Старого світу поновили боротьбу за путівки на «мундіаль»–2010 до Південної Африки. Зазвичай бажані квитки дістаються колективам, які проходять тривалий турнір без серйозних помилок. Саме таку ходу демонструє чинний чемпіон Європи, збірна Іспанії — вона здавна славиться своїм умінням легко долати сито відбору. У суботу «Червона фурія» на мадридському «Сантьяго Бернабео» не дозволила закрутити турнірну інтригу туркам. 22–річний захисник «Барселони» Жерар Піке, забивши переможний м’яч у ворота Волкана Деміреля, закріпив іспанців на чолі п’ятої групи. >>

Турнір байдужих

Команди другого за рангом українського дивізіону ще не встигли розпочати весняну половину сезону, а частина інтриги вже зникла. Йдеться про низ турнірної таблиці, де борються клуби, в яких немає бажання вибувати до другої ліги. Зараз же вболівальники цього не побачать, адже фінансові негаразди зняли це питання з порядку денного задовго до фінішу.
Ще восени зник із футбольної карти луганський «Комунальник», який лише перед цим підвищився у класі. А взимку криза добила «Княжу» зі Щасливого, що під Києвом. Таким чином власник клубу Юрій Кіндзерський, який також кермує прем’єр–ліговим «Львовом», вирішив обмежити свої витрати на футбол. Тож понижуватися у класі вже нікому — двоє антигероїв самі себе «потопили». >>

Крізь стіну глухоти

Тетяна Корнелюк навчається у Під­камінській спецшколі–інтернаті для дітей зі зниженим слухом на Львівщині. Навчання дається дівчині легко — відмінницею пишається шкільний колектив. Відтепер підстав для цього побільшало: Тетянка перемогла у всеукраїнському конкурсі «Ерудит». У нагороду дівчина отримала від медичного центру «Інфотон» сертифікат на безкоштовне обстеження й отримання слухового апарата. >>

Мода від «ікони»

Колись британську актрису Гвінет Пелтроу називали «іконою стилю» й одним із найвитонченіших зразків природного аристократизму, поєднаного з добрим смаком. Тепер у цьому контексті зірку фільму «Закоханий Шекспір» чомусь згадують менше, хоча ні смак, ні стиль Гвінет не зазнали особливих змін. Тож навряд чи когось здивує новина про те, що «оскароносна» дружина соліста гурту «Колдплей» Кріса Мартіна нарешті й собі за прикладом багатьох колег вирішила стати дизайнером одягу. >>

Приведи–но мені привида!

Велика Британія відома як країна, де «живе» найбільше привидів. Ще б пак, адже старовинних замків тут вистачає, а свідомість обивателів підготовлена до зустрічей із примарами відповідною літературою. Тож не дивно, що саме в Англії «мисливці на привидів» провели конкурс на найпереконливішу фотографію із зображенням потойбічного явища. Організатором акції виступив професор психології з університету Херфордшира Річард Уайсмен. >>

ПРИКОЛИ

На останньому концерті Петросян, зневірившись, кинувся просто лоскотати глядачів. >>