«Молоко з кров’ю» — вибір Бі–Бі–Сі

У п’ятницю в книгарню «Є» по страшній ожеледиці прийшли: похвалений у цьому році всіма найсуворішими критиками письменник і журналіст Михайло Бриних із дружиною Вікторією Стах; іменинниця Марія Матіос у гламурній блузці, яка переливалася лелітками всіх кольорів веселки; як завжди усміхнена Леся Воронина з манною кашею, здобреною родзинками і цукатами; успішна адвокат, телеведуча і письменниця Лариса Денисенко з красивою густою гривою шоколадного кольору; невідома загалу жінка суворого вигляду — Ірина Чернова. Це були люди першого ряду, кожен із них мав шанс поїхати з книгарні з 11 тисячами гривень — таку суму встановили організатори конкурсу «Книга року Бі–Бі–Сі», який придумала, зорганізувала й адмініструє чотири роки поспіль Світлана Пиркало, письменниця, журналістка, кулінарка й егоїстка, яка живучи в Лондоні, не забуває своїх українських колег–письменників.

А ще по страшній ожеледиці до «Є» добралися Оксана Забужко, Юрій Макаров, Андрій Куликов, Віра Агєєва, Леонід Фінкельштейн, Діана Клочко, Ольга Герасим’юк, Марія Бурмака — колишні та нинішні члени журі конкурсу і посадова особа — посол Великобританії Лі Тернер. Перший ряд, групи підтримки письменників і організаторів, журналісти були заінтриговані до останнього — кого з п’ятірки фіналістів відібрало журі, до якого входили публічні й авторитетні люди, але не письменники, не літературознавці і не критики, а саме — телеведучий Андрій Куликов («Свобода слова» на ICTV), народний депутат від «НУНС» Ольга Герасим’юк, співачка Марія Бурмака, актор Богдан Бенюк і Світлана Пиркало (регалії дивись вище).

Марія Матіос — безперечний класик, її номінована «Москалиця» надрукована тиражем 25 000 при­мірників, більше половини якого розійшлося, і має гарну пресу, до того ж 19 грудня вона святкувала день народження, і взагалі на будь–яке журі сьогодні не може не давити її авторитет. Блискуча дитяча письменниця Леся Воронина, яка найбільше боїться написати моральну, але не цікаву книжку, в «Нямлик і балакучу квіточку» вклала всю душу, здавалося, що відзначення хорошої дитячої книжки має бути і справедливим, і символічним. Бриних із «Шахматами для дибілів», які так сподобалися Андрію Куликову, уже лауреат цьогорічної «Коронації слова», динамічний роман–виховання, написаний сконструйованим суржиком із домішками сленгу різних поколінь, цілком заслужено міг закінчити рік двома преміями. «Сарабанда банди Сари» Лариси Денисенко — смішна, міська, сучасна історія, яку легко читати і без докорів сумління можна рекомендувати знайомим. І лише Люко Дашвар із романом «Молоко з кров’ю» (видавництво Клуб сімейного дозвілля) був темною конячкою — хто, звідки? Минулого року, правда, Дашварів роман «Село не люди» став лауреатом «Коронації», але літератор так і залишився загадковою постаттю. Якщо конкурс «Книга року Бі–Бі–Сі» мав на меті здивувати і вразити, завдання виконано — перемогла книга Люка Дашвара «Молоко з кров’ю», себто по–справжньому роман Ірини Чернової, колишньої журналістки з Херсона, а нині київської сценаристки. На її рахунку сценарії до фільмів «Місяць–Одеса» і «Час — це все», два серіали — на підході. Члени журі кажуть, що ця книга хороша. Тому що вона про велику і справжню любов, сюжет — не відірвешся, і по ній хоч зараз можна знімати кіно.

Новий посол Великобританії, діставши із внутріш­ньої кишені піджака конверт із готівкою, сказав, що віддає премію, поки вона зовсім не знецінилась і дипломатично–пафосно мовив, що, коли вивчить українську, хотів би прочитати усі книжки–фіналісти. Світлана Пиркало в мікрофон просила забрати наліпки на книжки «Книга року Бі–Бі–Сі–2008», але народ потихеньку потягнувся до виходу. Тоді Пиркало повернулася до своїх бі–бі–сішних обов’язків і провела інтерв’ю з лауреаткою під запис, ставити запитання їй допомагали Бурмака і Герасим’юк.