Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Кількаразовий лауреат премії «Оскар», режисер, сценарист і актор Сідні Поллак помер у понеділок в ЛосАнджелесі. Про те, що в «останнього з могікан» старого Голлівуду онкохвороба, стало відомо минулого року, коли він відмовився продовжувати роботу над телевізійним фільмом Recount («Перерахунок») через погане самопочуття. «Сідні зробив світ трохи кращим, — сказав Джордж Клуні. — Кіно завдяки йому стало кращим, і навіть щоденна вечеря стала смачнішою. Нам буде дуже його не вистачати».
Сідні Ірвін Поллак народився 1 липня 1934 року в штаті Індіана в сім’ї єврейських емігрантів із Росії. Він починав як актор, потім став викладати акторську майстерність і знімати телесеріали. У великому кіно його справи теж пішли успішно — сценарій до його другої картини This Property Is Condemned написав Френсіс Форд Коппола. Першу гучну славу принесла Поллаку стрічка «Загнаних коней пристрілюють, чи не так» про танцювальний марафон, виконавиця головної ролі в якому Джейн Фонда отримала номінацію на «Оскар». Наступні його фільми були орієнтовані переважно на глядача, тому і ввійшли в «золотий фонд» Голлівуду — «Тутсі», «Три дні Кондора», «Якими ми були», «Із Африки». Поллак зазвичай знімав великих акторів — Роберта Редфорда в семи картинах, Барбру Стрейзанд, Джейн Фонду, Ніколь Кідман, Меріл Стріп, Дастіна Хофмана, Тома Круза, і вмів подати їх із найкращого боку — актори в його картинах отримали 12 номінацій на «Оскар». У режисерський період Сідні Поллак теж інколи знімався як актор — у фільмах Стенлі Кубрика, Вуді Аллена, у своїй «Тутсі» зіграв театрального агента. На рахунку Поллакапродюсера серйозні картини — «Горбата гора», «Талановитий містер Ріплі», «Розум і почуття», «Знамениті брати Бейкер».
Біля смертного одра 73річного голлівудського титана були дружина Поллака Клер, з якою він прожив понад 50 років, і дві доньки.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>