Степан Гавриш: Наші діти мусять бути кращими за нас
Читачі «УМ», певно, пам'ятають матеріал «Що ріднить Степана Гавриша з олігархами», вміщений в «Україні молодій» від 15 січня. В нарисі нашого прикарпатського власкора Івана Крайнього йшлося про негативне ставлення мешканців села Олешів, що на Івано-Франківщині, до парламентської діяльності свого земляка – координатора більшості Степана Гавриша, про олешівський слід у біографії головного президентського «більшовика» взагалі та про деякі повороти його політичної біографії зокрема. Невдовзі редакція «УМ» отримала поштою друковану на комп'ютері відповідь від пана Гавриша – у великому конверті з написом «Апарат Верховної Ради України», на аркушах із бланком Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Поважаючи думку Степана Богдановича, все ж не друкуватимемо цього листа повністю, хоча б через надмір у затягнутому тексті велемовних пишнот, які не мають відношення до суті дискусії. Пан Гавриш, подякувавши за те, що наша газета вперше присвятила цілу шпальту опису його життєвого шляху, зазначає: «Було би некоректно з мого боку залишити без уваги вашу працю або ж давати будь-які оцінки публікації. Мушу зауважити, що вона є достатньо професійною і близькою до правди». Тому подамо витримки із реакції координатора більшості ВР на статтю про його «спорідненість з олігархами».