Саміт має відбутися 22—23 травня в президентській резиденції «Гута» в Івано–Франківській області. Передбачається, що саміт пройде на найвищому рівні: вже надіслано запрошення близько сорока главам держав та очільникам міжнародних організацій. Радник секретаріату Президента України Богдан Соколовський днями оголосив для послів держав–учасниць програму саміту і ще раз передав запрошення їхньому керівництву.
Перше питання, яке обговорять на саміті, — потенціал України у сфері енергобезпеки і насамперед — перспективи будівництва й роботи нафтопроводу «Одеса—Броди—Плоцьк». Як повідомив пан Соколовський, уже підписано контракти з фірмами–проектувальниками й будівельниками нафтопроводу, які мають довести його до польського Плоцька. За словами радника, українська сторона розглядає не лише північний напрямок використання цього нафтогону (на Польщу), а й розгалуження його на західний (Словаччина, Чехія ) та східний (Росія) напрямки. Наразі це вже майже погоджено зі Словаччиною, залишилися тільки «нетехнічні питання», які пан Соколовський попрохав словацьку сторону вирішити до саміту. Тим часом тривають переговори з постачальниками каспійської нафти. У зв’язку з цим обговорюватиметься також ініціатива Віктора Ющенка зі створення каспійсько–чорноморсько–балтійської енерготранзитної спільноти. Простіше кажучи, йдеться про створення альтернативного маршруту постачання каспійських енергоносіїв, руйнуючи таким чином монополію деяких країн на постачання до Європи газу та нафти. «Йдеться про те, щоб мінімізувати небажані політичні впливи», — зазначив пан Соколовський. Ітиметься також про створення в Україні комплексу для переробки каспійської нафти.
Другого дня саміт розіб’ється на секції, в яких обговорюватимуть розвиток інфраструктури нафтогазового сектору, інвестиційні проекти в галузі геологічної розвідки, видобутку і переробки вуглеводнів, конкретніше обговорення проекту каспійсько–чорноморсько–балтійського енергопростору, розвиток інфраструктури в галузі атомної енергетики та альтернативних енергоджерел, а також електроенергетики й енергогенеруючих технологій. Після цього плануються підсумкові виступи глав держав укладання двосторонніх міждержавних угод, договорів між компаніями та науковими установами.
Саміт у Гуті стане третім заходом у рамках «Краківської ініціативи», започаткованої Україною, Польщею, Грузією, Азербайджаном та Литвою «для пошуку відповідей на спільні виклики та загрози», до якої згодом приєдналися решта балтійських країн, США та Євросоюз.