І один на площі — пікетувальник. Українцям ще самим треба визначитися з «натовським вектором». (Фото Укрінформ.)
«У Росії є досить широкий арсенал засобів для того, щоб дати Україні, у випадку її вступу до НАТО, адекватну відповідь», — цитує агенція «Інтерфакс» слова Віктора Озерова, голови комітету з оборони та безпеки верхньої палати парламенту РФ — Ради Федерації. «Ці заходи можуть носити не тільки економічний, дипломатичний чи політичний характер», — таємниче застерігає сенатор. А який же характер, невже військовий?
Підтримуючи тональність недавньої різкої заяви МЗС своєї країни, сенатор Озеров пророкує: «Наші стосунки будуть розглядатися через призму держави, що вступила у військовий блок, членом якого не є Росія, і це буде розглядатися як виклик нашій країні».
Тим часом на іншому геополітичному фланзі світу тривають дискусії щодо підтримки чи непідтримки намірів Києва підписати План дій щодо членства в НАТО. Гучний голос Вашингтона у цьому багатоголоссі сприяє наверненню багатьох членів Альянсу «в українську віру». Такий висновок, крім усього, підтверджують і коментарі амбасадора США в Україні Вільяма Тейлора газеті «Коммєрсант–Україна».
Посол Тейлор певен, що низка держав НАТО готова на саміті у Бухаресті в квітні наступного року підтримати прохання України приєднатися до ПДЧ. «Я можу назвати ці країни, але я б хотів, щоб про це публічно заявили їхні представники», — каже амбасадор США. Нагадуючи, що для схвалення приєднання України до ПДЧ необхідна одноголосність членів Альянсу, але при цьому будь–хто з них може скористатися правом вето, Вільям Тейлор прогнозує: «Не думаю, що знайдеться якась держава, котра накладе вето на це прохання».
Стосовно часових перспектив реального входження України в НАТО, пан Тейлор вважає, що «діалог, який розпочнеться між Україною та НАТО, триватиме кілька років». І водночас підкреслює: рішення про остаточний вступ до Північноатлантичного альянсу має ухвалювати український народ.
На часі — нові перемовини офіційного Києва з керівництвом Альянсу. 28–29 січня заплановано робочий візит Прем’єра Юлії Тимошенко до Бельгії. Як повідомив учора заступник голови секретаріату Президента Олександр Чалий, серед директив, які урядова делегація отримала від глави держави, — на зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Яапом де Хоопом Схеффером «наголосити на важливості поглиблення двостороннього діалогу Києва з Альянсом, позитивних сподіваннях щодо розгляду останніх українських ініціатив у цьому напрямі на квітневому саміті НАТО в Бухаресті».
Візит Юлії Тимошенко до Бельгії буде першим після затвердження на посаді глави уряду.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
