Ще не вмерла польська віза

21.12.2007
Ще не вмерла польська віза

Відсьогодні це вже український кордон шенгенської спільноти. (Фото Рейтер.)

З 21 грудня візова «любов по–польськи» перейшла у нову форму й за любов до мандрівок та за бізнес–тури доведеться платити. Безкоштовними візи до Польщі лишатимуться лишень для певних категорій громадян. Відтепер порядок видачі віз стане жорсткішим, а ціна польського «шенгену» сягатиме 35 євро. Щоправда, для «привілейованих» громадян обіцяють зберегти і безкоштовні різновиди віз. Без віз їздитимуть і «блатні» власники дипломатичних і службових паспортів.

Але справжнім подарунком для звичних до всього українців стануть національні польські візи, чинні лишень для в’їзду в «окремо взяту Річ Посполиту». Вони будуть дешевшими і простішими в отриманні.

 

«Оксамитовий» бетон нового кордону

«Перехідний» візовий режим було запроваджено 1 грудня. Він мав адаптувати українських мандрівників та польських консулів до правил Шенгенської зони, що «розкинулась від Варшави до Лісабону». Впродовж останніх трьох тижнів тривало напружене переведення польських інформаційних систем у всеєвропейський формат та обкатка нової системи за умов безперестанної видачі віз. Себто впродовж дня консульства Польщі в Україні займалися «сродною працею» — видавали візи та обслуговували стражденних, а ввечері намагалися «мислити ширше», у шенгенському форматі. Наприклад, львівське консульство працювало у дві зміни. Летіли комп’ютерні системи, здавали дипломатичні нер­ви, але ніби все таки утряслося — бетонний кордон із ЄС прикрили «оксамитовими» транспарантами з написом «Ласкаво просимо». Урядові та громадські польські делегації, почмокавши губами, запевнили: «вшистко бендже в пожондку». Мовляв, складності будуть, але ж «не смертельні»! Українські партнери у такт ніжно промуркотіли «то й добре, що хоч якось».

Донедавна не було навіть остаточно затверджено взірця нової візи, принаймні польські дипломати на запитання «УМ» знизували плечима, кажучи: «Наразі бланки ще не надходили». Хочеться вірити, що кривили душею, боронячи «державну таємницю» Європейського Союзу від нав’язливих «потенційних емігрантів».

Скільки тієї зони?

Досі не досягнуто угоди щодо безвізового в’їзду до Польщі мешканців прикордонної зони. Вже і «Шенген» упровадили. Вже й Різдвяні свята «на носі». А українські дипломати досі не виторгували у польських «сотоваришів» міждержавну розписку про розмір зони безвізового прикордоння. Невідомо, чи вона сягатиме 30 км, 50 чи 100. Кажуть, переговори тривають. Принаймні польський генеральний консул у Львові Вєслав Осуховський безпосередньо пов’язав їхній перебіг із ходом української «прем’єріади», зокрема з заклопотаністю Арсенія Яценюка на парламентських жнивах. «Зараз, коли він став Головою Верховної Ради, це питання не затягуватиметься». Але справа досі «висить».

Намагається усіляко «пролобіювати» питання про спрощений в’їзд «прикордонних» українців до Польщі й львівський «губернатор» Петро Олій­ник. Його можливості, зрозуміло, скромні, але питання для регіону справді має стратегічну вагу. Адже якби вдалося пробити «стокілометрову» безвізову зону, то щонайменше мільйон мешканців Львова почали б напряму «інтегруватися до ЄС». Угорці нещодавно для цього впровадили пластикову карту з відповідними ідентифікаторами та «біологічними» параметрами, поляки ж на це досі не наважилися. Тож, враховуючи дипломатичну «цнотливість» служителів закордонних відомств наших країн, є побоювання, що таки підуть шляхом найменшого спротиву, «аби нічого не вийшло». Й замість того, аби ввести Львів у ЄС, євроінтегрують лише прикордонних спекулянтів із навколишніх сіл, котрі й так уже «прорили» собі чималі «нори» під шенгенськими шлагбаумами. І щоденно, по кілька разів, носять до Польщі літр горілки та блок цигарок. Що, зрештою, законом дозволено і навіть не є контрабандою.

Мешканці досі неокресленої прикордонної зони в разі підписання угоди зможуть їздити до Польщі без віз щонайменше найближчі десять років. Щоправда, «це може заблокувати приграничний рух, адже вартість бензину, цигарок, алкоголю, продуктів по різні сторони кордону суттєво коливається», — пояснюють у консульстві. Справді, на кордоні лишиться чимала черга, створена спекулянтами. Але ж Польща має численну поліцію, котра і мала б вгамовувати українських спекулянтів. Я особисто неодноразово бачив «безтурботних» жіночок у Перемишлі, котрі організовано збували акцизний крам. Просто на тротуарі, у центрі міста. А польські поліцаї тупили «орлині погляди» — то собі під ноги, то в небеса.

Наразі ж контрабандисти виграли «сталінградську битву» в обох «союзницьких» держав — Польщі та України, — два місяці тому змусивши скасувати рух поїзду «Львів—Перемишль», знаного ще з часів Франца Йосифа. У цій капітуляції львівська залізниця звинуватила прикордонних спекулянтів, «з котрими міліція та поліція не могли зарадити». Але подібна поразка від спекулянтів має, радше, символічний характер...

Новорічний подарунок

З Нового року шенгенські візи польського розливу, незалежно від терміну їхньої дії та «багаторазовості», коштуватимуть щонайменше 35 євро. В разі «терміновості» ціна може зрости вдвічі. Але подарунком для українців стало збереження Варшавою «національних» польських віз. Тобто в разі неотримання візи всеєвропейської можна завжди сподіватися бодай на польську.

За роз’ясненням українського МЗС, дозволи на в’їзд, видані до 21 грудня, будуть дійсними і після вступу Польщі в Шенгенську зону. Але «грудневі» візи видавали переважно до Нового року, хіба би візовий «прохач» мав виняткові, підтверджені солідними печатками, причини.

Як пояснив «УМ» керівник візового відділу консульства Мирослав Грита, «це пов’язано з тим, що незабаром діятиме цілком нова система, яка включатиме безкоштовні візи для 14 категорій українських громадян». Щоправда, «халявні» візи українці отримуватимуть лишень після ратифікації українським парламентом «лібералізаційної» угоди з ЄС. Це мало би «залізно» статися на початку 2008 року, але всяке буває...

Водночас, попри всі «вже виторгувані позитиви», долучення Польщі до шенгенської системи стрімко збільшить кількість візових відмов, адже Польща відтепер матиме інформацію щодо всіх українських правопорушників, зафіксованих у ЄС. Центр прийняття рішень щодо видачі візи з донедавньої київської чи львівської консулярної компетенції переміститься до Варшави, а про візу «за добу», як було донедавна, можна взагалі забути. «Клієнт» консульства звертатиметься у львівське віконце, а відповіді доведеться чекати аж із польської столиці. Саме там, після перевірки клієнта в усіх комп’ютерних базах, визначатиметься «бажаність» його в’їзду до Польщі. Наразі ж нормативи передбачають видачу візи не пізніше десяти діб після подання заявки. Але за терміновість доведеться доплачувати. Планувалась би й видача багаторазових віз, у тому числі й п’ятирічних, але практика підказує, що лишень для чиновників високого рангу, та й то після випробувальної «річної візи».

Знання бюрократичних реалій «старого» Шенгену підказує, що «гладко» буде не з усім, а польські двері до ЄС можуть перетворитися на «вушко голки».

 

ДОВІДКА «УМ»

У разі січневої ратифікації Верховною Радою Угоди про спрощений візовий режим із ЄС аж 14 категорій українців і надалі матимуть право отримувати безкоштовні візи. Щоправда, у документі фігурує саме такий «потенційний», а не обов’язковий ступінь видачі. Тобто, можуть дати, а можуть і відмовити. Все на суб’єктивний розгляд консула. А в нього, як відомо, теж буває поганий настрій. Та й невідомо, яку «нормативну планку» по видачі встановить Брюссель.

 

Претендувати на безкоштовну польську візу можуть:

1. Родичі громадян України, які легально перебувають у ЄС;

2. Діти віком до 18 років та особи молодші 21 року, що перебувають під опікою;

3. Бізнесмени;

4. Журналісти;

5. Члени офіційних делегацій;

6. Особи, що виїздять на лікування чи на похорон;

7. Учасники двосторонніх наукових, культурних та артистичних проектів;

8. Спортсмени–міжнародники;

9. Учні;

10. Студенти;

11. Професійні перевізники, в тому числі й члени екіпажів поїздів;

12. Пенсіонери;

13. Представники центральних та місцевих органів влади;

14. Учасники програм обміну між містами–побратимами.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>