Без Вергелюк — як без рук

22.11.2007
Без Вергелюк — як без рук

Найближчим часом Марина Вергелюк не зможе допомогти збірній України. (Олександра ПРИХОДЬКА.)

Цього року доволі пізні строки проведення традиційного турніру невипадкові. Адже незабаром після завершення «Кубка «Спартака» збірна України вирушить на чемпіонат світу до Франції, де, крім власне медалей, побореться за путівку на Олімпіаду­2008. Розминка перед головним стартом року на змаганнях пам’яті нашого видатного тренера Ігоря Турчина має вийти непогана, адже в гості завітали серйозні суперниці — команди Австрії, Японії та Аргентини — всі учасники майбутнього «мундіалю».

На сюрпризи спроможні всі

Головний тренер нашої збірної Леонід Ратнер серед учасників виділив не лише австрійську команду, яка тривалий час була лідером світового гандболу. Аргентина, як і решта представників американського континенту, приємно дивує своїх шанувальників від турніру до турніру. Тож від неї можна чекати будьяких несподіванок.

У Японії, наприклад, працюють європейські фахівці, і рівень цієї збірної останнім часом помітно виріс. Саме японки вже чинять неабиякий опір законодавиці мод у Азії, одній із кращих команд світу — збірній Кореї. Після «Кубку Турчина» японки не залишають нашої столиці, а будуть тренуватися разом з українками, проведуть кілька спарингів, а потім разом вирушають до Парижа.

На чемпіонаті світу українській збірній буде важко. І річ не лише в тім, що група в нас непроста (Німеччина, Корея, Парагвай), а займати потрібно місце не нижче тре­тього. Просто у Ратнера зараз ціла низка проблем, деякі з яких вирішити наразі неможливо.

Головний біль Ратнера

Як зізнався наставник, на сьогодні він гадки не має, хто здатен закрити позицію провідного гравця захисту — травмованої Марини Вергелюк. Не зможе, мабуть, взяти участь у світовій першості й Регіна Шимкуте — на львів’янку незабаром очікує операція. А якщо згадати, що в національній команді нині залишилося лише чотири гравці з 16, які здобували «бронзу» Ігор­2004, то ситуація виглядає ще більш складною.

Спокійними можемо бути хіба що за лівий фланг, де наша головна ударна сила — капітан збірної Наталія Ляпіна, багаторічний лідер Олена Цигиця та ветеран Олена Радченко, яка у великий гандбол починала грати ще за часів Ігоря Турчина. Прикро, але нинішня молодь, яка мала б гідно замінити перевірені кадри, наразі помітно поступається класом призеркам Олімпіади в Афінах. Це ще одне гірке зізнання Ратнера.

Коментар фахівця взагалі вийшов не дуже веселим. Бо, попри успіхи жіночої збірної, наш гандбол катастрофічно втрачає провідні позиції в Європі й світі. Крім того, Леоніду Анатолійовичу важко знаходити спільну мову з керівниками клубів, яких переважно хвилює імідж лише їхнього колективу, а не країни в цілому. Часом пану Ратнеру легше дочекатися дівчат із закордонних команд, ніж з українських.

Почули ми на пресконференції й приємні новини. Цього року легендарний київський «Спартак», якому Турчин присвятив левову частку життя, святкує своє 45річчя. З цієї нагоди під час відкриття турніру в столичному Палаці спорту (23 листопада о 17.30) на нас чекає урочиста церемонія. А за 45 хвилин збірна України вийде на зустріч проти команди Австрії. У суботу українки поміряються силами з Аргентиною (о 16.45), а у неділю — з японками (о 13.45).