Княгиня Ольга: свята жінка, яка вивела Київську Русь з кризи (відео)

Княгиня Ольга отримала владу в Київській Русі, коли країна була у воєнізованому стані. І при чому - за трагічних обставин. У 945 її чоловік - князь Ігор - після невдалої внутрішньої політики потрапив у засідку до повсталих древлян і був ними убитий.

Та за її правління Київська держава набула класичного завершеного вигляду. Як їй це вдалося? Таємниці та вдалі політичні ходи Ольги розкриває історик Юрій Гоман в інтерв’ю платформі IDEALIST.media. 

Княгиня Ольга, безперечно, мала дуже великий авторитет. Адже тоді суспільство було патріархальним. Й жінка, яка взяла владу в свої руки, безперечно, мала бути аристократкою. Хоча достеменно про походження Ольги нічого невідомо.

Тож Ользі дісталася країна в плачевному стані. Попередник її чоловіка - Олег, по суті розгромив Візантію, дав славу Київській Русі. Та Ігор був менш удачливим. Його війни не були зовсім безуспішними, але потребували великих ресурсів. Фактично, походи Олега та Ігоря призвели до економічної кризи.

Так, військо в Ольги було, але його треба було годувати, одягати, озброювати… А коштів на було обмаль. Власне, вбивство Ігоря і пов’язане із цим: він хотів більше отримати, ніж могли йому дати і за це його вбили.

Перш за все Ольга взялася проводити адміністративні реформи.

Військових вона не торкалася - бо так чи інакше, до неї ставилася вкрай насторожено, адже вона жінка була.

А ще Ольга, на відміну від попередників, вирішила цивілізувати країну через долучення до християнського світу.

І зробила це дуже цікаво. Відправила дипломатичну місію до Константинополя. Там розказали легенду, що її хрестив візантійський імператор. Але не все так просто тоді було: Ольгу певним чином принизили. Вона декілька місяців мала жити на кораблі, бо імператор Костянтин відмовлявся її приймати. І цього Ольга Візантії не пробачила. Але проявила дипломатичну витримку і змогла свого добитися.

Чи дійсно Ольгу охрестили у Візантії - достеменно невідомо. Але те, що в неї (як і в Аскольда) була ціль християнізувати Русь - це факт.

Коли з візантійцями почалися тертя, Ольга налагодила стосунки із Німеччиною. На ті часи, для цього треба була мати чималу сміливість. Тож Ольга заклала підвалини і привчила суспільство до християнства. Вона засновувала церкви, сприяла переходу до християнства спершу економічної, потім земельної еліти. І саме вона передала християнські ідеї Володимиру (який згодом стане хрестителем Русі). Хоча її ідеї не перемогли: коли Ольга зреклася влади на користь Святослава, він повернув все назад.

Також Ольга проводила успішну гендерну політику. Вона вчила придворних дівчат (вони були в неї на кшталт фрейлін) різним наукам та прививала християнство.

Реально владу своєму сину Ольга передала у 964 році. Хоча мала це зробити у 957 році, щойно Святослав став повнолітнім. Але при цьому вона залишилася правителькою Русі, поки Святослав реалізовував свої імперські амбіції. Тили були захищені його матір’ю.

У 969 році Київ був взятий в облогу печенігами. Святослав у цей час з основною масою військ був у Болгарії. Місто фактично голодувало. І легенда говорить про те, що Ольга обдурила печенігів. Наказала скинути рештки від харчів у колодязь, зварити із них щось типу мамалиги. І запросила на цю “кашу” печенізьких послів. Вони подумали, що Київ ще має сили опитатися. І відклали напад на кілька днів. Це свою роль зіграло: Ольга відвоювала трохи часу, щоб дочекатися Святослава із військом.

Хоча княгиню Ольгу возвели до лику святих лише в 14 столітті, та її шанували одразу після смерті. Навіть збереглися певні молитви до неї. Тобто в неї був колосальний авторитет.