Україна без Ізраїлю розбереться яких Героїв вшановувати
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
Срібник Володимира Великого з «Городницького скарбу» (2020 р.) - найбільшого знайденого скарбу срібників за останні 150 років. (Фото з відкритих джерел)
19 лютого 1992 року парламент України затвердив Тризуб державним гербом.
Кілька цікавих фактів:
1. Тризуб - це особистий знак Володимира Святославича.
2. Тризуб походить від двозуба і є його графічною зміною для того, аби відрізнити знак сина (Володимира) від батька (Святослава) та братів (Ярополка та Олега).
3. Ми б ніколи не дізнались, що Тризуб знак Володимира Великого, якби князь не карбував власної монети із зображенням Тризубу та підписом, що це саме його монети.
4. Тризуб був гербом України у 1918-1920 рр. (герб Української народної республіки та Української Держави), 1939 р. (герб Карпатської України), 1941 р. (Українська Держава, що була проголошена 30 червня 1941 р.)
5. Тризуб став відомий абсолютній більшості українців на початку 1918 р. коли потрапив на українські банкноти, державні печатки та військову форму. Саме з того часу він став символом боротьби за незалежність.
6. Існує понад 40 гіпотез про значення Тризубу.
7. Тризуб - це свідчення нашого історичного спадку від Русі.
8. За часів Русі княжі знаки (тризуби, двозуби та інш) були відомі під назвою «пятно», «знамення», «печать». Назва «Тризуб» - термін науковців 19 століття.
9. З 2022 року Тризуб став світовим символом боротьби українців за незалежність та свободу з імперією зла- московією.
Підтримуємо нашу армію!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тризуб з Білорусі, не лише сенсація
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
Заява МЗС Ізраїлю у якій Голову ОУН Андрія Мельника звинувачують у «голокості» - відверта провокація і підігрування московській пропаганді. Ця заява не має нічого спільного з історичною правдою. >>
Перепоховання Андрія Мельника та його дружини є початком перепоховань видатних українських діячів могили яких були розпорошені чужими землями. Але тепер Україна починає повертати їхні імена, їхню спадщину і їхнє місце в нашій національній історії. >>
Це не лише перепоховання. Це — акт великої історичної справедливості. Це — повернення пам’яті. Повернення нашої державної тяглості. Повернення тих імен, без яких неможливо скласти повну історію української нації. >>
Пам'ять про жертв політичних репресій – не лише сторінка минулого, а пересторога для сьогодення і майбутнього. >>
Найнебезпечніше в такій пам’яті — перетворення історії на політичну зброю. Коли одна сторона говорить лише про власних жертв і не бачить жертв іншої, пам’ять перестає лікувати і починає знову розділяти. >>