Поможи нам, ізбави нас вражої наруги
Нині, через понад два століття після появи на світ Тараса Шевченка, ми розкриваємо нові подробиці з його життя і творчості — нарешті дивимося на його постать своїми, українськими, очима. >>
Варто читати ті книжки, які подобаються.
Днями говорили про читання в колі знайомих і не дуже. Прозвучало дві тези: "не завжди запам'ятовую прочитане, а отже, зря читав" і "такі книжки не перечитують".
Так, я тут час від часу дивлюся на прочитане за рік: справді, більшість прочитав і не переповім. Хоча після прочитання завжди освіжаю в пам'яті.
Але ж я так само не згадаю смак того, що їв у якійсь певний день. Для мене їжа - те, що подобається, аби не було відчуття голоду.
З читанням те саме - подобається певний контент, певні жанри, певні автори. Люблю нуар, наприклад - але кожен прочитаний нуар не переповім.
Щодо перечитування... А на фіга? Я в СССР перечитував «Трьох мушкетерів» і «Тореадорів з Васюківки» тому, що попри доступність книжок загалом крім колективного Гончара не було майже нічого.
І якщо в мене зараз 26 не читаних раніше книжок, нащо мені все кидати і щось перечитувати?
Виняток зроблю хіба для "Рембо. Перша кров" Девіда Моррелла - новий український переклад знакової для чоловічого сегменту історії. Без любовних ліній, до речі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні подорожчали книги на 40-50%
Нині, через понад два століття після появи на світ Тараса Шевченка, ми розкриваємо нові подробиці з його життя і творчості — нарешті дивимося на його постать своїми, українськими, очима. >>
Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>
Для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського ВПК означає, що російська логістика одномоментно втрачає свого головного донора. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Дванадцять років відділяють нас від Революції гідності, що стала апогеєм спротиву авторитаризму в незалежній державі. >>