Чому знесли пам’ятник Чкалову в Києві

Валерій Чкалов видатний авіатор росії, комуністичної росії. Його постать стала одним з елементів совєтської пропаганди. Її основна мета - демонстрація на територіях тодішнього ссср відданих діячів режиму, яких глорифікували та вплетали до імперського міфу.

Героями були переважно партійні діячі, російського етнічного походження. У такий спосіб створювалась видимість вищості «старшого» народу в «сім’ї народів».

Насправді, саме у такий спосіб, культивувався комплекс меншовартості у підкорених народів.

Київ, це одна зі світових столиць повітроплавання ХХ століття. Тут створювали літаки, проєктувались і перші гелікоптери. Але, пам’ятник не нашим авіаторам та авіаконструкторам. І ця політика культивувалась навколо низки діячів пов’язаних саме з росією.

Звідти і Пушкіни і інші калатушкіни. До слова, Чкалов, жодним чином не пов’язаний з Києвом та Україною. І не створювались комуністами пам’ятники Жозефу-Мішелю та Жаку-Етьєну Монгольф’є чи Вілберу та Орвіллу Райтам.

Не створювали і пам’ятник козацькому сину Федору Мелесу викраденому з європейського університету росіянами та засланим на довічно у Сибір, де він колодником у 1762 році спроєктував летальний апарат.

Тим часом Чкалов був ідеологічним маркером і через його образ (звісно в біографії було забуто про його арешти та девіантну поведінку) насаджувалась ідея великого чоловіка з усіма подальшими комуністичними якорями: партійний, великорос, відданий ідеям Сталіна і Лєніна.

Пам’ятники мають асоціюватись у народа з власною історією, з власними перемогами на фронтах, в культурі, науці. Пам’ятники мають створювати сакральне поле в наших містах і бути дороговказом для наших дітей.

Пам’ятник чужинцю – це не пам’ятник, бо ми не пам’ятаємо цих людей, це ідеологічний маркер. Саме ці маркери і стали чарівною сопілочкою Нільса, якою він повів щурів у казці «Чарівна мандрівка Нільса Хольгерсона з дикими гусаками».

Саме на ці маячки, які так довго оберігало наше міністерство культури, і стали «путіноводними звьоздамі» для наших окупантів.

Чкалову не бути. Не бути й іншим подібним. Разом із тим, подивіться на дії окупантів – у квітні 2014 року вони моментально знесли пам’ятник гетьману Сагайдачному в Криму, його ж пам’ятник знесено у Мангуші (біля Маріуполя) в травні 2022.

Гетьман Сагайдачний на території України оголошений російськими окупантами «символом украинского национализма».

Між іншим, встановили пам’ятник Сагайдачному в Мангуші та пам’ятник Святославу Хороброму (знищений окупантами) в Маріуполі за ініціативи азовців.

Я, як голова експертної групи у складі робочої групи з вивчення питань щодо усунення пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією і культурою росії та ссср з публічного простору міста Києва – докладу усіх зусиль, щоби наші діти не бачили ідеологічні імперські маркери в Столиці та Україні.