Війна росії з Україною почалася 107 років тому
Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>
Кожен українець має бути впевнений у обов'язковій перемозі України. (facebook.com/GeneralStaff.ua)
Під лідерством США військово-технічна, політико-дипломатична і фінансово-економічна підтримка заходом України забезпечила офіційному Києву наростити необхідні оборонно-безпекові потужності для відсічі широкомасштабній збройній агресії Росії.
У рішеннях цьогорічних самітів ЄС, сімки, НАТО також задекларовано всебічну підтримку Україні на тлі наростаючої загрози глобальній демократії від автократичного кремлівського режиму. Набирає потужних обертів безпековий формат Рамштайну для нарощування поставок Україні озброєння натівських стандартів та навчання українських військових.
Як результат, ЗСУ майже вдалося досягти вогневого паритету із ворогом, стабілізувати ще досить складну фронтову обстановку і у визначених операційних зонах успішно стримувати ворога та переходити до контрнаступальних акцій, невідворотно звільняючи тимчасово окуповані території.
Програвши стратегічно, Путін не досягає і помітних тактичних переваг, хоча, за даними міжнародного агентства Fitch, задіяв 85% власних збройних сил. Із яких 30% втрачено, завдяки майстерності і таланту українського воїнства та сформованих у горнилі жорстокої війни вітчизняних полководців. Попри фанфарні звіти оленевода Шойгу, окупантам так і не вдалося вийти на адміністративний кордон Луганської області. А понад 45% Донецької області надійно перебуває під українським контролем і перспективи ворога оволодіти нею є досить примарними.
Бо особовий склад рашистів значною мірою деморалізований і демотивований, внаслідок чого вороже військо втрачає наступальний імпульс. Тому є оптимістичні підстави прогнозувати, що до осені п. р. ЗСУ забезпечать перелом у війні на власну користь. При умові, що Україна в рамках лендлізу США та мілітарної допомоги країн ЄС і НАТО у нарощувальному режимі отримуватиме новітню важку і ракетну зброю, штурмові літаки та кораблі і катери. Адже ворог ще має ресурси, здійснює приховану мобілізацію для формування нових БТГ, примушує населення окупованих територій до колаборації та погрожує розширенням географічних меж окупації.
Нажаль із-за угодовської позиції окремих країн, Кремлю вдається обходити окремі санкції та фактично спровокувати трьохвимірну глобальну кризу із продовольством, в енергетиці та фінансах. Анонімний інформатор "Панамського архіву" в інтерв'ю журналу Шпігель нещодавно заявив, що Путін і його близьке оточення мають багатомільярдні офшорні рахунки, які використовуються ними через підставні кампанії для фінансування війни проти України. Наголосив також , що "Путін для США небезпечніший за Гітлера". Висловив занепокоєння через відсутність у сильних світу цього політичної волі ліквідувати кремлівські злочинні офшори.
Тому є підстави визнати Росію державою-терористом та створити потужну антипутінську військову коаліцію для перемоги України та повалення путінського деспотичного режиму.
Проте останнім часом з боку окремих партнерів спостерігається тривожна тенденція, що має на меті зволікання чи унеможливлення постачання Україні сучасної важкої зброї та далекобійних ракет і дронів. Через бюрократію, недосконалі схеми та внутрікоаліційні дискусії, ФРН не постачає обіцяні бронетранспортери, а 20 танків Берлін збирається доставити з квітня 2023 р. по одному кожного наступного місяця. За даними німецької газети Welt am Sonntag, канцлер Шольц затримує також поставку Україні так необхідних 11 систем ППО IRIS- TSLM
Неприємно вразила також заява лояльного до України радника президента США Д. Саллівана. Високопосадовець із посиланням на Д. Байдена повідомив, що США не надаватимуть Києву далекобійні ракети (понад 300км) до РСЗВ HIMARS. Постільки є вірогідність їх застосування по об'єктах на території РФ, це може привести до ескалації і третьої світової війни (а українські об'єкти і мирне населення ворог нехай руйнує і вбиває ракетами безкарно).
У свою чергу, американська газета The Wall Street Journal повідомила, що у Білому домі утримуються від надання Україні бойових безпілотників із великим радіусом дії (320 км), кожен із яких має на озброєнні по 4 потужні ракети. Як на причину, вказується побоювання адміністрації президента втратити новітні технології та виділяти кошти на навчання українських воїнів. А скоріш за все, знову йдеться про ризики застосування дронів на території РФ та можливих глобальних наслідків від такого.
Чи не таку ж мету переслідують і безпідставні звинувачення України конгресвумен США Вікторії Пратц у нібито розбазарюванні Києвом західної зброї. А її кумир, колишній президент США Д. Трамп на студентській конференції у Флориді 23.07. 22 р. висловив обурення тим, що Україні виділяється занадто багато коштів у порівнянні із європейськими країнами. Сподіватимемося, що у безпековому вимірі Україна не стане заручником політичної боротьби у США на передодні виборів у Конгрес. Тим паче, що схожі наративи для компрометації України вже тривалий час просувають у Західний світ спецслужби, дипломатія та пропаганда Кремля .
Розуміти такого прихильного до України партнера як США і входити у його геополітичне становище безумовно потрібно. Але перебуваючи нещодавно в азіатському регіоні, президент США Д. Байден заявив , що коли Китай наважиться вчинити збройну агресію проти Тайваню, то Америка задіє власні збройні сили для його захисту. Як відомо КНР має 1 млрд. 402 млн. населення, є ядерною і космічною державою із економікою на рівні США. Чи є в такому разі загроза переростання американо-китайського конфлікту через Тайвань у третю світову війну? Питання виглядає риторичним.
Не маючи на меті провокування якихось спекуляцій, але заява Д. Саллівана і публікація в американській газеті чомусь співпали у часі із ракетним обстрілом рашистами 23.07.22 р. торгівельного порту м. Одеси. І це на другий день після підписання РФ у Стамбулі угоди про розблокування вивезення українського зерна. Напевно через нерішучість та поступливість колективного Заходу, Путін відчув безкарність і рухається на пролом. Вже очевидно, що традиційного обурення та усного засудження таких злочинних дій Кремля, для українців і людства вкрай недостатньо.
Хоча в самій Росії поки що не в повний голос, але висловлюється протест проти політики воєнного злочинця і терориста номер 1 путіна. А днями у Празі відбувся форум вільних народів Росії, на якому ухвалено резолюцію стосовно деколонізації, демілітаризації, депутінізації РФ та відмови від імперських стандартів. Варто також наголосити, що прогресивні сили Європи, США і Світу одностайно солідарні з Україною, засуджують путінську терористичну агресію та спонукають уряди до надання Україні всебічної допомоги.
І схоже, що настрої світової, американської, російської громадськості та страждання українців почали гостро відчувати у Вашингтоні. Так, директор ЦРУ Д. Бернс коментуючи на Аспенському безпековому форумі відому заяву Путіна, що "Росія всерйоз воювати ще не розпочала", знаково оголосив: "Америка теж ще не взялася всерйоз, але неодмінно це зробить". Тобто українська держава і нація можуть розраховувати на суттєву активізацію всеохоплюючої допомоги від Вашингтона.
Очікують також на перегляд Білим домом позиції щодо номенклатури і кількості далекобійної ракетної зброї в інтересах Києва. Таке дозволить створити надійний ракетний щит щоб убезпечити країну від повітряних терористичних атак Кремля.
Водночас, у кожного воїна, громадянина і вищого військово-політичного керівництва держави повинна бути усвідомлена впевненість у обов'язковій перемозі України. І що для такого потрібно ще пройти тернистий шлях війни у єдності, консолідації та непримиримості до ворога.
Важливо також пам'ятати і брати на озброєння заповіт великого гетьмана І. С. Мазепи "Же через шаблю маєм право".
Василь БОГДАН, експерт з питань безпеки, генерал – лейтенант, публіцист
Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>
Ціллю цієї агресії є знищення українців. Ця війна заряджена ненавистю до українців як нації. До наших цінностей, історії, культури і мови. Все, що складає основу нашої ідентичності – Росія офіційно називає нацизмом. Нашу державу – режимом і хунтою. >>
Оборона Вугледару - справжній подвиг українських воїнів, які два з половиною роки завдавали біля Вугледару росіянам втрати у багато разів вище за наші та відбили два великих наступи о 22-му та 23-му роках. >>
путіну було необхідно знизити тиск всередині РФ та зберегти обличчя, повернувши захоплених на Курщині строковиків. Відповідальним за обміни з української сторони необхідно було за радянськими традиціями організувати до свята медійну «перемогу». >>
Не можна ні про що домовитися з тими, хто збирається тебе з'їсти. Ну, хіба що запропонувати сьогодні на обід ногу, завтра руку... Але в підсумку все одно з'їдять - по частках. >>
В мене запитання до верховного - навіщо нам 14 нових бригад? Адже це щонайменше 1400 осіб адміністративного персоналу (штаб, тил), 14 повних вантажівок паперових документів на рік, купа геморою з ППД тощо >>