Династія патріотів: від армії УНР до сьогоднішньої військової розвідки
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
Розправа росіян під керівництвом Меншиковаіз мешканцями гетьманської столиці Батурина.
Шановні Українці!
В ці дні 18 років тому на території колишньої Цитаделі Батуринської фортеці був закладений пам’ятний хрест до 313-річчя Батуринської трагедії, коли російський військовий корпус під керівництвом князя Меншикова підступно увірвався до гетьманської столиці Батурина та жорстоко розправився із його захисниками.
В ході цих дій були вирізані всі мешканці міста, незалежно від віку і статі. За різними оцінками загинуло від 13 до 15 тисяч батуринців. В історію України ці події увійшли під назвою «Різанина в Батурині». Саме місто було пограбоване, в тому числі і православні храми, а потім, за наказом Меншикова, місто було спалене, а церкви знищені.
Тогочасні газети так описували події у Батурині — «Страшна різанина», «Вся Україна в крові», «Жінки і діти на вістріях шабель». Такими назвами виходили провідні газети Франції — «Gazette de France», «Paris Gazette», «Lettres Historique», «Mercure historique», «Clef du Cabinet». Вони писали, що «страшний цар жадібний до крові в Україні… Всі мешканці Батурина, незважаючи на вік і стать, вирізані, як наказують нелюдські звичаї московитів»; «Вся Україна купається в крові. Меншиков показує жахи московського варварства».
Для мене Батуринська трагедія співзвучна з Бучанською різаниною. Світлини звірячих вбивств російськими військовими мирних людей у місті Буча Київської області показують на екранах всіх телеканалів світу. Американські ведучі новин кажуть в ефірі:
• "Жах, нелюдяність, військові злочини та геноцид".
• "Нові кадри, які ми побачили із передмістя Києва, шокують увесь світ".
• "На світлині міста Бучі біля Києва — тіла 30 убитих".

Руйнівні втрати війни стали очевиднішими, коли російські війська пішли з-під Києва. Такої жорстокості щодо цивільного населення ми не бачили в Європі десятиліттями.
Звертаюсь до всіх українців світу.
Тих, хто від самого початку збройної агресії Росії зі зброєю в руках б’ється за кожне наше місто, кожне село, кожну вулицю, кожен будинок.
Тих, хто своєю відвагою та любов’ю до України згуртував весь світ навколо нашої держави.
Тих, хто збирає допомогу для армії.
Тих, хто голіруч зупиняє російські танки та змушує окупантів здаватися в полон.
За ці 57 днів, сповнені героїзму та болю, Ви вщент знищили віковий міф про так звану велич Росії.
Усі разом ми переможемо. Ми вистоїмо.
Росія заплатить за свої злочини.
Слава Україні!
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Те, що понад 700 військовослужбовців бригади «Азов» вже п'ятий рік знаходяться у російському полоні і потрапляють в списки на обмін в мінімальній кількості, свідчить про те, що всі ми суттєво недопрацьовуємо. >>
Нічого подібного за масштабом і рівнем документування в польській історіографії не існує. Натомість цифра у 100 тисяч убитих поляків, яка сьогодні фактично закріплена в польському законодавстві та політичному дискурсі, не підтверджена жодним науковим дослідженням. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Чому польському місту дозволено увіковічнювати ката, який нищив українських немовлят, а Україна не має права вшановувати Героїв УПА? Не можна однією рукою погрожувати забрати ордени за українських героїв, а іншою - захищати назви вулиць на честь убивць українців >>