Атмосфера , яку нагнітала монобільшість під час виступу президента у парламенті нагадувала сумнозвісні збіговиська колишньої КПРС та гітлерівської нацистської партії. На яких під істеричний "одобрямс" віталося все що говорили "вожді ".
До чого таке привело радянську імперію і третій рейх загальновідомо.
Одразу треба наголосити, що промова В. Зеленського носила конфронтаційний характер і формувала зневажливе ставлення до батьків відновлення української державності та патріотів, які жертовно її боронили від зазіхань зовнішнього і внутрішнього ворога на барикадах двох революцій та тепер на східному фронті.
І таке випливає із заяви президента, що "Україну не будували у попередні роки, а лише ми будуємо її останні 2,5 роки". Що подібний супербрехливий спіч не вартий компетентної дискусії очевидно.
Але як тоді сприймати заклик В. Зеленського про те, що "головним є говорити відверто, чесно, правдиво". Як цинічне лицемірство і хворобливу САМОЗАКОХАНІСТЬ доповідача, інакше такі перли сприймати неможливо. Особливо враховуючи майже маніакальне твердження, що при ньому "все зроблено вперше".
Загалом доповідь доречно кваліфікувати, як передвиборче звернення не досить компетентного і досвідченого кандидата на голову об'єднаної територіальної громади.
Постільки в ній відсутній кваліфікований стратегічний аналіз геополітичної обстановки та особливостей трансформації глобальної та регіональної безпеки у контексті українських інтересів, особливо стосовно подальшої інтеграції України в ЄС і НАТО. Не визначено першочергові і віддалені виклики, ризики і загрози національній, державній, громадській, енергетичній, продовольчій, демографічній та міграційній безпеці. Відсутнє чітке бачення завершення російської збройної агресії і відновлення суверенітету та територіальної цілісності України.
Авантюрно і волюнтаристськи, якщо не капітулянтськи, сприймається намір про прямі переговори із В. Путіним на тему припинення російської збройної агресії, чого Кремль категорично не визнає.
Як і заява про те, що у цій війні "Україна може розраховувати лише на себе". І ні слова про необхідність подальшого зміцнення міжнародної проукраїнської коаліції для санкційного і політико- дипломатичного тиску на агресора.
Практично проігноровано питання щодо необхідності подальшої реалізації засадничих питань української духовної і культурної революції, законодавчого унормування боротьби із колабораціонізмом та українофобством. Промовчав президент і про неприпустимість нападок монобільшості на імплементацію закону про державну мову та тиск окупаційної церкви Московського патріархату в своїх інтересах на процес переходу єпархій до ПЦУ.
Виглядає так, що президент свідомо обходив гострі кути в надії на те, що таке сприятиме його електоральній привабливості. Вочевидь із таких міркувань В. Зеленський не прокоментував і свою попередню заяву про так званий державний переворот в Україні 1-2.12. 2021 р., чим безпідставно збурив вітчизняну та світову громадськість і посприяв стрімкому падінню акцій українських підприємств.
Врешті, якщо президент закликає націю до чеснот, то він їх повинен демонструвати першим. Гумористично- сатиричні маніпуляції в дусі "95 кварталу" у державотворчій діяльності недоречні , так як можуть мати трагічні наслідки для Вітчизни.