Не росія, а московія; не росіяни, а москалі
Минулого року тоді постійний представник України в ООН Сергій Кислиця запропонував офіційно іменувати країну-агресорку не росією, а повернути їй історично законну назву — московія. >>
Отаманша Маруся
11:59,
15.11.2021
Історик Олександр Алфьоров біля пам'ятника отаманці Марусі у Коростишеві. (facebook.com/oleksandr.alfyorov)
Отаманша Маруся. Саме 6 листопада 1919 року народжується легенда про Марусю.
До цього дня – вона 16-річна Олександра Соколовська, що вже кілька років воює за Україну та очолює повстанську бригаду.
Походила Маруся з села Горбулів, що на Житомирщині, з родини псаломщика Тимофія Соколовського. З народження мала ім’я Олександра. Мала ще 4 братів – трьох вчителів та священника.
У 1917 р. і сама почала вчителювати. Проте, початок української революції та боротьби за незалежність перегорнули життя родини Соколовських. Почергове брати стають отаманами українського повстанського загону.
Вбивства одного брата за іншим призвели до того, що Олександра у 16 років очолює повстанську бригаду.
Очевидці так описували Олександру, що взяла собі повстанське псевдо «Маруся»: «Вона була у чоботях з острогами, короткій спідниці, синій чумарці і сірій шапці з червоним шликом, уздовж якого виписано чорнилом: «Смерть ворогам України!».
Маруся брала участь у звільнені від більшовиків Києва, Житомира, Брусилова. Як отаманша бригади керувала у листопаді 1919 р. боями під Фастовим проти більшовиків і одночасно під Мотивилівкою проти білих.
6 листопада 1919 року – народилась легенда. За одними згадками саме цього дня її вбив зрадник. За іншими вона вціліла і продовжувала боротьбу за незалежність України – її бачили у 1920 та 1921 роках на Вінниччині, Брацлавщині, Переяславщині.
Говорили, що вона змогла емігрувати…
Більше про Марусю ви можете прочитати в історичних працях Романа Коваля та в художньому романі Василя Шкляра «Маруся».
Як повідомляла "УМ", монумент отаманці Марусі відкрили у Коростишеві на Житомирщині.
