Велику цінність має людське життя. Сьогодні світ із болем вшановує пам’ять жертв Другої світової війни.
Найбільший збройний конфлікт на планеті, його жорстокість і антилюдяність забрали життя понад 8 мільйонів українців.
Війна прокотилась Європою, видираючи з неї паростки життя. Близько 80 мільйонів дочок і синів утратив світ усього за 6 років через бойові дії, цілеспрямоване знищення, репресії, голод і хвороби.
Кожен із нас став спадкоємцем покоління тих, хто постраждав від війни. Ми прийняли їхній світ у спадок, взявши на себе відповідальність не допустити можливості повторення тих страшних злочинів.
Нам залишилися пам’ять і тверде переконання: про цю трагедію не можна забувати. Бо пам’ять про минуле – це корінь, з якого зростає пагін майбутнього життя, политий живильною водою Божого слова та любові. Без них він буде слабким і може загинути передчасно, так і не давши плоду.
У молитві маємо висловити подяку воїнам, які поклали життя задля встановлення миру.
В День пам’яті і примирення говоримо про вміння прощати, відмову від помсти та агресії. Мова не про примирення зі злом, але про припинення віковічної круговерті зла. Жорстокість породжує лише більшу жорстокість. Пам’ятаймо, що тільки Господь може воздавати остаточно справедливу кару за гріхи, й історія це доводить.
Війна – це втрати, сльози, кров та нескінченний біль. На жаль, сьогодні Україна знову потерпає від збройної агресії з боку Росії, втрачаючи своїх синів.
Щодня Церква висловлює шану і молиться за захисників України – героїв, які стали на сторожі своєї країни. Це істинна любов, любов самозречення та жертовності, якої вчив Господь. Віримо, що з Його допомогою ми відновимо мир і єдність у нашій державі.
У День пам’яті і примирення вшануймо жертв Другої світової війни й молімо Господа про справедливий мир для України.