Неспроста Шевченка представляли атеїстом

15:38, 09.03.2021
Неспроста Шевченка представляли атеїстом

Пам’ять, настанови й духовний заповіт Тараса Шевченка живуть серед нашого побожного народу.

Щороку в березні українці, де б вони не були, згадують і вшановують Тараса Шевченка. Це не стільки данина моді чи виконання обов’язку, але певною мірою потреба особистості, яка черпає з його творчості все для нас таке болюче й злободенне, щире й глибоке, щемливе й могутнє, незламне, справжнє. Його доробок – ключ до більш глибокого розуміння потреб, болю, прагнень усього українського народу.

 

Він – справжній геній, вірний син України, багатогранний і часом складний, як саме життя, але він – надзвичайно сильна духом людина. І як би десятиліттями безбожники не намагалися сфальшувати, приховати, спотворити цю правду – її, як і світло, не сховаєш. Варто просто взяти до рук його твори (поезію, прозу, драматургію), листи, Щоденник, статті, записки, альбоми малюнків тощо – вони віддзеркалюють зокрема і його християнський світогляд, шанобливе, синівське ставлення до Бога і святинь, засвідчують віру і прагнення справедливості, правди, волі, любові, братерства, єднання.

 

Тарас Шевченко впродовж усього свого життя вогненним словом боровся проти неправди, кайданів – не лише царських, панських, а й, насамперед, духовних, якими був скований та ув’язнений віками його рідний народ: «Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить…».

 

Сьогодні ми з вами є безпосередніми творцями вільної України, що знають, якою ціною здобувається і захищається свобода, як важко рвуться ті «кайдани» і як злощасні сучасні «пани й кати» досі прагнуть нас лишити рабами, ще дужче скувати. І хоча ми живемо, як і передбачав Тарас Шевченко, «в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій», за нашу волю в протиборстві з агресором досі змушені віддавати свої життя кращі сини й доньки України.

 

Не можуть не бентежити і внутрішні суперечності, незгода і протистояння, від яких так потерпала давня Україна і над якими теж проливав сльози великий Кобзар...

 

Але погляньмо не лише на перепони, але й на наші здобутки, про які, передбачаючи, писав Тарас Шевченко, – і не втратьмо їх! Неспроста Шевченка намагалися представити атеїстом, бо він критикував тогочасну казенну, поневолену імперією Російську Церкву, називав її «церквою-домовиною» і писав:

 

«Не смійтеся, чужі люде!

Церков-домовина

Розвалиться… і з-під неї

Встане Україна.

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить,

І помоляться на волі

Невольничі діти!..»

 

Сьогодні ми з вами маємо можливість молитися в Україні рідною мовою в своїй рідній, єдиній помісній автокефальній Православній Церкві України. Пам’ять, настанови й духовний заповіт Тараса Шевченка живуть серед нашого побожного народу. Він досі є для нас сучасним, хоча й народився 207 років тому. І я впевнений, що таким же цікавим, актуальним і правдивим він житиме і промовлятиме до українських душ на віки – допоки є наш народ і є та Україна, про яку він закликав молити Бога:

 

«Смирітеся, молітесь Богу

І згадуйте один другого.

Свою Україну любіть,

Любіть її... Во время люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть».

 

Читайте також: «ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ ВСЕ СПОДОБАЛОСЯ»: ЯК ПРІЗВИЩЕ ТА ІМ’Я КОБЗАРЯ ДОПОМАГАЮТЬ У ЖИТТІ ЙОГО ТЕЗКАМ

  • Історія новітньої України в історії сім’ї Родікових

    Особливо гостро і голосно це питання пролунало, коли нас усіх вразила болюча звістка про смерть від наслідків коронавірусної хвороби обох батьків багатодітної родини Родікових. Залишились сиротами тринадцятеро дітей. >>

  • Зневажання Шевченка – «як слід»?

    «Такого зневажання національного Генія, як це було учора, не дозволяла собі жодна влада – від комуністів до Януковича. Скрипіли зубами всі, ревізували, кастрували твори, чадрою прикривали неугодні рядки, звільняли з роботи – а ТРАДИЦІЮ всенародного відзначення не порушували» >>

  • Слово і образ Тараса Шевченка

    Зараз складно. Зараз дуже непросто. Але все стане на свої місця. Я не маю жодного, найменшого сумніву, і цю впевненість хочу передати вам. >>

  • Герої Небесної Сотні є прикладом жертовної любові

    Кожен українець повинен знати і пам'ятати, якою ціною здобута наша державна та церковна незалежність і свобода, засвідчене наше прагнення бути у європейській сім‘ї народів. Шляху назад вже немає, слід робити все від нас залежне, щоби їхня жертва не була марною. >>

  • Героями не народжуються, ними стають

    Аби звершувати великі вчинки заради суспільства, Батьківщини, своїх співвітчизників, не потрібна спеціальна освіта, поважний вік чи певний соціальний статус. >>