Поминання предків: давнє й сьогодення
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
Російська гра в слова
12:13,
29.04.2020
Я йшов на допит в ДБР, щоб допомогти слідчому з‘ясувати питання організації Міжнародного форуму присвяченого Голодомору і з‘ясувати для себе, чи ДБР справді хоче розібратися у цій вигаданій справі.
Перше завдання виконав протягом трохи більш, як годинного допиту. Друге прояснилося кілька годин після цього: ДБР не цікавить хто, як і для чого організовував форум. Їх цікавить дискредитація - мене, Інституту національної пам‘яті, Голодомору.
Тому неприсутній на допиті представник ДБР Арманов повідомив пресі, нібито В’ятрович «не відповів на питання, бо не пам‘ятає». Навіть важко кваліфікувати таку заяву. Це, напевно, можна було б назвати розкриттям таємниці слідства, якщо б не було відвертою брехнею.
Заява Арманова дозволила врешті вийти на інформаційну арену головним ініціаторам «справи» - Бужанському та Портнову - які мовчали після першої хвилі інформаційних повідомлень про завершення допиту.
Почалася гра в слова, заради якої це все й провокувалося: Голодомор - фуршет, національна пам‘ять - «В‘ятрович забув», Революція Гідності - масові заворушення (це вже із справи Тані Чорновол). Кожне важливе слово/поняття вибити протилежним. Те, що викликає повагу, шану - зробити огидним і недостойним. Росія любить такі ігри.
