Україна втратила видатного баритона Анатолія Мокренка

09:40, 26.03.2020
Україна втратила видатного баритона Анатолія Мокренка

Шановні співвітчизники, з великим сумом і скорботою прийняв звістку про смерть Анатолія Юрійовича Мокренка.

 

Пішов з життя мій друг, людина непересічного таланту і високого почуття громадянського обов’язку, чий внесок у розбудову демократичної Української держави важко переоцінити.

 

Анатолій Юрійович Мокренко народився 22 січня 1933 року в смт. Терни на Сумщині, неподалік і мого рідного села Хоружівка.

 

Народний артист України, народний артист СРСР, лауреат Державної національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив Київський політехнічний інститут, у 1963 році - вечірнє відділення Київської консерваторії. Був солістом оперної студії Київської консерваторії.

 

З 1968 року - соліст Київського оперного театру. У 1991 - 1999 роках - генеральний директор і художній керівник Національної опери України ім.Т.Г.Шевченка. Викладав у Національній музичній академії ім. П.І.Чайковського. Перший виконавець пісні «Два кольори», повпред українства на всіх материках.

 

У моїй пам’яті та й у пам’яті всіх, хто знав і працював разом з Анатолієм Мокренком, він назавжди залишиться принциповою та чуйною людиною,- чоловіком, який вірно служив нашій Україні і обраній справі.

 

Україна втратила видатного баритона, Народного артиста України, Таланта від Бога з ліричною душею народженим співати, який так багато зробив для розвитку національної культури… Світла пам’ять Вам, Анатолію Юрійовичу! Нехай Господь дарує Вам своє Царство! Нехай буде пухом Вам рідна українська земля.

 

Спочивайте з миром!

  • Небезпечний прецедент справи Лучанова

    Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>

  • Не дають добро на добро

    Шановна редакціє!
    До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>

  • Тривожна тінь диктатора Пілсудського

    У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>

  • Вибачаємо і просимо вибачення: в Україні та Польщі різна історія і різні герої

    Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! ​Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>

  • Проблеми нової реформи: армія - це не лише піхота

    Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>