20 лютого для мене завжди залишатиметься нагадуванням про те, що ми повинні боротись і будувати, не покладаючи рук.
Ціна, яку заплатила Небесна Сотня, за право України бути вільною країною — це величезна відповідальність для кожного громадянина і громадянки.
Пам’ятати про це треба незалежно від того де і ким ти працюєш. Особливо про це треба пам’ятати, коли ти працюєш в політиці чи державній сфері.
Дуже легкою є спокуса не напружуватись і проковтнути наратив про те, що все було дарма, й Україна приречена ходити по колу. Але це просто форма ментальної капітуляції. Цинічність і зверхність роблять з нас тих, проти кого ми боремося вже 6 років. Не можна допускати цього.
Найтемніша ніч завжди перед світанком. І як сумно не було б спостерігати, якими роз’єднаними та слабкими ми зараз виглядаємо, правда в тому, що бути сильними та єдними — це вибір, який ми робимо кожного дня. Так само як і вибір казати правду, бути самокритичними та бути людьми.
Мені щиро хочеться сьогодні попросити всіх схаменутись і перестати тікати від очевидно необхідного для успіху — у житті України сьогодні стільки лиха не тому, що все проти нас і ми не такі, а тому що ми боїмося своєї справжньої сили та спроможності змінювати хід історії.
Що б ви не робили сьогодні, знайдіть час та зупиніться, щоби згадати, де ви були 6 років тому. Що ви робили в цей час та про що дбали. І чи відповідають ваші пріоритети сьогодні тим, які були тоді.
Давайте не боятися бути справжніми людьми, як не боялись цього герої Небесної Сотні 6 років тому.
11 липня 2026 року, у польський день пам’яті жертв Волинської трагедії, президент Польщі Кароль Навроцький виступив у прикордонному селі Радруж і заявив, що домагатиметься законодавчої заборони червоно-чорного прапора на території Польщі. >>
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
