Стоп-кадр у Шевченковому краї
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
Прочитав про депутата-слугу Олексія Устенка, котрий заявив в ефірі, що Росія розпочала військову агресію проти України через скасування мовного закону Ківалова-Колєсніченка.
Подивився його біографію. У лютому 2014-го йому не було ще й 20-ти, факультет економіки київського економічного університету, а з осені 2014-го навчання в Лондоні.
Зрештою, це могло б бути виправданням, якби в цей самий час в кількох кілометрах від його університету студенти-однолітки не йшли під кулі з фанерними щитами, а пізніше українці Лондона не пікетували російське посольство і не перераховували гроші на фронт.
Ну ок, можливо не до того було. Граніт науки, семінари, конспекти. Тоді вже питання до керівництва фракції. Можливо в Трускавці пртрібно було не «концептуального тигра» шукати, а елементарно прочитати короткий курс сучасної історії України. Щоб було нормальне уявлення про причинно-наслідкові зв’язки. Бо так недовго депутатам слугам договоритися до «распятого мальчіка» і «каратєлєй-правосєков».
Але якщо глянути на ситуацію ширше, то в особі Устенка ми якраз і маємо виразника інтересів «уставших от войни», які цю війну не те, щоби в очі не бачили, вони навіть уявлення не мають коли і чому вона почалася.
Ми можемо скільки завгодно виходити на акції «Ні - капітуляції!», але коли ця капітуляція вже відбулася в головах депутатів правлячої партії, то я навіть не знаю чим можна зарадити.
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
Продаємо голос владам, делегуємо питання
Компетенція і досвід — вимагають виконання >>
Санкції на Богдана мені не зміг обґрунтувати чи пояснити реальними фактами жоден юрист та депутат. >>
Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>