Конфлікт Зеленського з приниженими політиками: народ плескатиме в долоні

09:37, 21.05.2019

Головний ресурс президента Зеленського - громадська думка та суспільний оптимізм більшості, який за масштабами, здається, перевищує стандартний "кредит довіри", що надається кожному новообраному президенту.
 
Сьогоднішній день засвідчив, що президент продовжує вдало експлуатувати і акумулювати цей ресурс - ціною конфлікту тепер уже не з Порошенком та його виборцями, а з більшістю приниженого політичного класу України. Народ буде плескати в долоні. Має таке право і натхнення. Принаймі поки Нацбанк добре виконує свою статутну функцію і є певний часовий лаг до сплати чергової порції зовнішнього боргу.
 
Він іде на ризик, створюючи можливості і вивільняючи вакууми впливів і влади. Питання в тому, хто скористається цими можливостями і заповнить вакуум? Ефективні люди можуть виявитись токсичними, а чесні - неефективними і неспроможними. Перевірено. Токсичні відгукнуться швидше. Вони вже вишикувались у чергу.
 
А невеличка когорта чесних і ефективних може поділитися на тих, хто не симпатизує новій владі тож не хоче псувати собі карму, і тих, хто просто не потрапить у "коло пошуку" нової влади, і їх не покличуть до серйозної розмови.
 
Рано чи пізно ця проблема "дожене" нового президента.
 
Але вміння працювати зі своїм основним ресурсом - все ж забезпечить для Зеленського триваліший медовий місяць із своїм виборцем, аніж для будь-кого із попередніх президентів України.
 

  • Слухаємо чужих порад —

    Особистість і влада дуже взаємопов’язані. Скажімо, у двох сусідніх державах президентами стали люмпени-пролетарі. >>

  • В нас повернулися суди Лінча?

    Валерія Гонтарєва, схоже, стане першим політичним біженцем цієї влади і гарантовано отримає політичний притулок на Заході. Проблеми від цього будуть не тільки в нової влади, а в сприйняті України як демократичної держави вцілому >>

  • Розбійники і погоничі

    Особливе місце у всякому живому парламенті і навіть в історії парламентаризму - також за гострословами. Саме їм англійські консерватори, наприклад, зобов'язані прізвиськом "торі", що означає “розбійники”; а найпершими їхніми суперниками були "віги", тобто, скотарі, точніше, погоничі худоби >>