Про вибори

14:19, 20.04.2019

Вчора ж був Песах. Величне свято на честь виходу євреїв з Єгипту. Let my people go, море розступилося, манна небесна посипалася, свободу не спинити, з нами Бог і все таке. Це один з найбільш розкручених сюжетів. Його знають усі.

 

Набагато менше людей знають, що Бог не планував маринувати свій обраний народ 40 років в пустелі, щоб вони забули рабство.

 

Просто на радостях вирушивши в путь, всю дорогу обраний народ нудів, йому все було не так, Мойсей був не такий, манна свободи швидко набридла і захотілося рабського єгипетського м’яса (прямо так і казали), дива від Бога швидко почали сприйматися як даність і народ вимагав нових див.

 

Декілька разів народ скаржився, що не треба було йти з Єгипту, бо там була дешева ковбаса, долар по вісім і олігархи не заробляли на війні.

 

Мойсей втомився, йому набридла ця місія, цей довбаний тягар у вигляді цілого народу. Він просив Бога зняти з нього це вкрай обтяжливе лідерство, на яке вже не вистачало жодних нервів. Мойсей запитував його буквально: Боже, навіщо мені всі ці люди?

 

А Бог такий: ну ти потерпи, зараз я вас швидко приведу з точки А в точку Б і все буде добре.

 

Просто Мойсей швидше ніж сам Бог зрозумів, що має справу із звичайним народом, а не спільнотою просвітлених людей. Все ж щоденний контакт з людьми і розрулювання їхніх ушкварів допомагає вирватися з бульбашки.

 

І потім коли Бог майже довів свій народ до обіцяної землі, то... земля народу виявилася не така. Там було все, але земля все одно була буквально не така. Особливо народ напружився через агресивних сусідів. І ось тоді у Бога урвався терпець.

 

І він каже Мойсею: скільки ще ці злі люди будуть гнати на мене? Я їм і так, і це, а вони все одно невдоволені. Задовбало, набридло, скільки можна.

 

І покарав їх сорокарічним блуканням пустелею.

 

Це я до того, що народ завжди такий, який він є. І не треба зневірюватися та нудіти. Треба без месіанства вірити, робити свою роботу і йти вперед.

 

А якщо ви раптом проведете якісь паралелі, то Мойсей - це не людина, а та спільнота, лише певна частина народу, яка колись змусила Україну рухатися вперед, і все ще попри розпач і втому має всі можливості не дозволити їй застрягти на цьому шляху на роки. Незалежно від прізвища президента.

 

Дмитро Кулеба, 20 квітня 2019 року, Фейсбук