Є поняття години пік. Це коли багатьом людям відразу треба їхати на роботу або з роботи. Тоді автобуси, трамваї і тролейбуси переповнені, люди пхаються в них і висять із дверей, а на дорогах дуже багато машин, тому весь транспорт рухається повільно.
Потім, коли всі охочі доїжджають на роботу або з роботи, теоретично має ставати вільніше, салони автобусів, трамваїв і тролейбусів повинні звільнятись від напакованих пасажирів. Теоретично ви навіть можете їхати сидячи.
Але, що цікаво, у Львові мені ніяк не вдається спостерегти цього полегшення. Хоч коли я їду — об одинадцятій, о тринадцятій, о п’ятнадцятій, — люди висять із дверей, трамбуються в уже забиті маршрутки та автобуси (в тому числі великі, які мали врятувати місто від мікроавтобусів), залишаються стояти на зупинках. Не кажучи вже про те, щоб їхати сидячи.
Дивовижний, незбагненний феномен.
Отар Довженко, 20 грудня 2018 року, Facebook.
Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
