Є поняття години пік. Це коли багатьом людям відразу треба їхати на роботу або з роботи. Тоді автобуси, трамваї і тролейбуси переповнені, люди пхаються в них і висять із дверей, а на дорогах дуже багато машин, тому весь транспорт рухається повільно.
Потім, коли всі охочі доїжджають на роботу або з роботи, теоретично має ставати вільніше, салони автобусів, трамваїв і тролейбусів повинні звільнятись від напакованих пасажирів. Теоретично ви навіть можете їхати сидячи.
Але, що цікаво, у Львові мені ніяк не вдається спостерегти цього полегшення. Хоч коли я їду — об одинадцятій, о тринадцятій, о п’ятнадцятій, — люди висять із дверей, трамбуються в уже забиті маршрутки та автобуси (в тому числі великі, які мали врятувати місто від мікроавтобусів), залишаються стояти на зупинках. Не кажучи вже про те, щоб їхати сидячи.
Дивовижний, незбагненний феномен.
Отар Довженко, 20 грудня 2018 року, Facebook.