Туалети на місці кабінету Грушевського у Будинку Центральної ради

Відверто кажучи, те, що відбувається навколо пам'ятки культури національного значення і символу української державності у ХХ столітті Будинку вчителя у м. Києві, де у 1917 році працювала Українська Центральна Рада, не вкладається у голові. Я не можу зрозуміти, чому саме в рік, коли Україна відзначає 100-річчя Української революції 1917-1921 років комусь дуже припекло зірвати будь-які відзначення такої неймовірно важливої для нашої національної історичної пам'яті дати саме у цьому історичному будинку, де, власне, і розпочинався наш шлях до Незалежності у ХХ столітті. Спитаєте - що знову "зрада"? Відповім - я аж ніяк не належу до панікерів. Але факти вперто вибудовуються у логічну лінію.

Навесні-влітку цього року на різних державних рівнях обговорювалася чудова ідея - провести урочисте засідання сучасного українського парламенту Верховної ради України, присвячене 100-річчю створення Української Центральної ради - у історичному приміщенні де саме і працював цей перший український парламент, один із найбільших символів Української революції 1917-1921 рр. Але тоді на усіх нагнали страху - мовляв Будинок учителя є в критичному і небезпечному фізичному стані й існує загроза, що на голови людям у залі впаде дах. І таки переконали наших урядовців не проводити це пам'ятне засідання в кол. Будинку Центральної ради.

Але дах так і не впав! Більше того, у серпні ц.р. у ніби "аварійному" Будинку вчителя відбулися зйомки чергової частини серіалу "Слуга народу" за участю "Кварталу-95"! На протязі чотирьох днів тут були сотні людей, тони техніки! За гроші, звісно. От і виходить - проводити урочисте засідання Верховної ради України не можна, бо будинок аварійний. А зйомки "Квартал-95" - можна і ніякої небезпеки для людей це не становить!

Більше того, в середині листопада ц.р. у великій залі Будинку вчителя заплановано проведення конференції одного з найбільших київських університетів! І все нормально з безпекою?! Як це пояснити з позицій здорового глузду?!

Тепер знову відбувається хвиля нагнітання обстановки і чиниться тиск на суспільну думку щодо "аварійності" Будинку вчителя і його негайного закриття для відвідування, в тому числі й екстренного вивезення звідти експозиції Музею Української революції 1917-1921 рр. В тому числі з'являються якісь акти незрозумілих з точки зору фахових експертиз організацій про ніби катастрофічний стан будинку кол. Центральної ради.

Чому раптом знову така істерика? Все дуже просто - Україна є на порозі відзначення 100-річчя вікопомних Третього Універсалу Української Центральної ради — державно-правового акту, що проголосив створення Української Народної Республіки (прийнятий 7 (20 за н.с.) листопада 1917 р.) та Четвертого Універсалу Української Центральної ради, яким було проголошено незалежність УНР від Росії (прийнятий 9 (22) січня 1918 р.). І виглядає, що комусь дуже вже залежить, щоб саме в ювілейні річниці цих доленосних рішень Центральної ради Будинок вчителя був повністю виключений з пам'ятних заходів!

Та верхом брутальної насмішки над українською національною пам'яттю має стати заплановане проектом псевдо-"реставрації" Будинку вчителя - кол. будинку Центральної Ради розміщення туалетів ("вбиралень" за документами розробників) на тому самому місці, де в часи УЦР розташовувався кабінет голови УЦР Михайла Грушевського! І доказом цьому є фрагмент плану проведення реконструкції внутрішніх приміщень Будинку вчителя, виставленого публічно і перезнятого 7 листопада ц.р.

І на плані чітко видно, що впритул до сучасної кімнати Музею Української революції 1917-1921 рр. планується розмістити "вбиральню". Але за історичними і сучасними планами - це кімнати! І за даними експертів - саме в цих кімнатах розташовувалися кабінети голови Центральної ради Михайла Грушевського та голови першого українського уряду Генерального секретаріату Володимира Вінниченка!

Зокрема, кабінет М. Грушевського був на 2 поверсі зараз це к. 202, а кабінет В. Винниченка - к. 201. Сучасна експозиція музею Української революції 1917-1921 рр. - к. 203.

Тож може статися нечуване блюзнірство!

Нагадаю, що Указом Президента України від 22 січня 2016 року «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» доручено забезпечити «дальший розвиток Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України, зокрема щодо розширення сучасної експозиції та можливого відтворення меморіальних кабінетів Голови Центральної Ради Української Народної Республіки М. Грушевського та першого голови уряду Української Народної Республіки В. Винниченка в історичній будівлі Української Центральної Ради (м. Київ, вул. Володимирська, 57)».

Це питання внесено до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 777-р «Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року. Зокрема, там зазначається: "5) розширення сучасної експозиції Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України та відтворення меморіальних кабінетів Голови Української Центральної Ради Української Народної Республіки М. Грушевського та першого голови уряду Української Народної Республіки В. Винниченка в історичній будівлі Української Центральної Ради (м. Київ, вул. Володимирська, 57)". Відповідальними визначено Мінкультури, Київська міська держадміністрація, Укрдержархів, Український інститут національної пам’яті, НАН України (за згодою).

Виникає логічне запитання - а де усі ці відповідальні організації зараз, коли навколо Будинку вчителя відбуваються незрозумілі і скандальні процеси?

Я офіційно стверджую, що жоден проект так званої "реставрації" Будинку вчителя як пам'ятки культури національного значення не погоджений в установленому порядку.

Зокрема , він має пройти експертизу в Міністерстві культури України і в тому числі - через обговорення на Науково-методичній раді з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури.

Відомо, що жорсткого контролю за станом і долею пам'ятки, публічного обговорення проекту реставрації та експертизи врахування у ньому усіх наявних історико-архітектурних та історичних даних вимагає спільне рішення колегії Правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури України та Київської міської організації УТОПІК. Початок будь-яких робіт на пам'ятці національно значення, а тим більше такій як будинок Центральної ради у Києві, може відбуватися лише після повної процедури усіх необхідних погоджень.

Все інше - дії, які підпадають під кримінальну відповідальність. І я вже закликаю Генеральну прокуратуру України втрутитися у ситуацію і доручити Прокуратурі міста Києва видати відповідні приписи щодо припинення будь-яких робіт по Будинку вчителя до завершення процедури погоджень проекту реставрації, поки ще не є пізно!

І треба зробити усе можливе, щоб провести у історичній будівлі відповідні урочистості на державному рівні з нагоди 100-ліття Третього та Четвертого Універсалів Української Центральної Ради!

Захистимо Київський міський Будинок вчителя і разом збережемо нашу національну історичну пам'ять!

Сергій Кот,

Кандидат історичних наук, фахівець з питань повернення та реституції культурних цінностей