Якщо Гіві дійсно вбили, то це і добре і погано. Добре то що тепер моторолеру не треба сумувати у пеклі на самоті. Удвох веселіше. Добра справа.
Чому погано? Ні, не в тому річ що краще б судити. Наші «судді» його швидше за все відпустили б. Адже жоден регіонал, жоден російський найманець, жоден керівник «беркута» за три роки війни не сів.
Так в чому ж погана сторона? Давайте подивимося на речі реально.
Лідерів російських найманців прибирає ФСБ. Для чого? Неслухняні? Да ладно... Просто ці люди уособлюють собою всі жахи війни, всі злочини бойовиків 14-15-16 років. Всі вбивства українців, тортури, гради, муки наших полонених все це пов'язується з ними.
Тому коли говорять про Мінськ, народ починає кричати – кому амністію, цим? Гіві, Мотороллам, Бетменам? Кого виберуть народними депутатами і суддями і міліціонерами? Цих? Гіві, Моторолл, Мозкових? Зрада! Геть, ганьба! Владу на гилляку!
А що тепер? А немає тепер символів вбивств і тортур. Немає не Гіві, ні моторолера ні мозгового. А Захарченко і Плотницький поїдуть. У РФ. Чи Венесуелу. І все.
А ці, що залишилися, адже вони типу не вбивали, а просто стояли на блокпостах. Ось їх ми і амнистируем. І будемо робити з ОРДЛО Чечню. Як Путін. З армійськими корпусами переробленими у народні міліції. І продовжувати красти мільярдами, тільки вже під крильцем Путіна. Але в вишиванці і з «жити по-новому». А замість титушок і «беркута» - «народні міліціонери» з ОРДЛО. Ну ті, що, типу, не вбивали і тепер, типу, «наші люди».
Я б аплодував смерті Гіві, якщо б його повісили на центральній площі Донецька за рішенням чесного ( без лапок) українського суду.
Я би плескав у долоні, якби його ліквідували б наші українські сили спецоперацій. Але аплодувати спецоперації ФСБ я не буду.
Так що обійдемося без оплесків. Здох і чорт з ним. Але ви просто подумайте над тим для чого ця смерть ФСБ. І що буде далі.
Хоча що буде далі, багато в чому залежить і від нас з вами. Майбутнє не визначено.
Давайте зробимо все для того воно було українським. Ветерани зі Штабу блокади торгівлі з окупантами чекають вас в Лисичанську і Бахмуті.
Слава Україні
Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
