Українізація шкутильгає по країні

08:56, 08.02.2017


Ми ото дістаємо іноземних виробників, аби вони впроваджували українську мову у свою документацію. А є ж безліч товарів, вироблених в Україні, де українська – друга державна.


Оце мав нагоду прогулятися супермаркетом. Очі від московщини так і розбігаються.


Ось, наприклад серія шампунів «Зеленая аптека». Етикетка – російською, а ззаду після написів казахською, киргизькою, литовською та латвійською, в самому низу – наша сирітка українська. Якщо гадаєте, що ці шампуні випускають десь на Сході, то помиляєтеся: фармацевтична фабрика «Ельфа», м. Коростень на Житомирщині.


Запоріжжя варить пиво «Балтика. Разливное». І це теж на великій етикетці, все російською.


Безліч відомих російських брендів, які мімікрували під українські, але ж ми знаємо, звідки роги ростуть у чаїв «Бесіда» і «Майський» або в йогурту «Тёма». Так, виробники начебто українські, але бренди з-за поребрика. І «Тёма» – це таке дитяче ім'я, яке українською виглядає доволі дико «Тьома».


Той самий виробник клепає і дитячу суміш «Малютка», і кашу «Карапуз», і «Растішку». Це підозріле питво присутнє у багатьох країнах, але всюди має назву національну. І тільки в нас – від сусіда.Мене слабо тішить той факт, що я цього всього нізащо не куплю. Бо якщо супермаркети ці товари ставлять на свої полиці, то хтось же їх купує.


Що усі ці продукти роблять на нашому ринку? Це я ще по горілчаних брендах і канфєтах не пройшовся. А калбаса масковская, піво жигульовскає і хліб барадінскій? Вони що – вже навічно у нас прописалися?


У нас свого пива й горілки нема куди подіти, чаїв і йогуртів – завались. Якого дідька закуповувати оці російські підробки? І в чому тут зацікавлення наших супермаркетів? Вони абстрагувалися від війни?

 

Мене слабо тішить той факт, що я цього всього нізащо не куплю. Бо якщо супермаркети ці товари ставлять на свої полиці, то хтось же їх купує.

 

Джерело

  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>