Колами по воді пішли публікації "як нам щось здати аби закінчити війну".
Загалом вже можна було б усім зрозуміти, що від війни ми не відкупимось.
Потрібно або прямо пропонувати капітулювати, або шукати спосіб її виграти. Звичайно, будь-який спосіб виграти війну з Росією, як на мене, не може починатися інакше, як із замороження конфлікту на Донбасі - надання ОРДЛО статусу аналогічного Криму, розбудова оборони, поступова деескалація.
Усі ці теми "ось тут ми відмовимось від території, а там нам територію повернуть з миром" - це від лукавого.
Я вже писав: по-перше, Путін поки що нічого нікому повертати не збирався, а, по-друге, прихильники "обміну Криму на Донбас" не пояснили, як ми це оформимо?
А головне - де той самовбивця, який це запропонує не в тексті лонгріду, а в якості політичного плану українському народові?
Думаю, наше, як держави і народу, найважливіше завдання в умовах швидкоплинних подій і ситуації, що змінюється - не поспішати щось віддавати.
При усій ілюзорності перспектив членства в НАТО і ЄС не бачу ніяких причин відмовлятися від цих тем аж поки, не приведи Господь, об'єдання не заявлять, що припиняють своє існування. Думаю, що за нашого життя це не станеться.
Навіть у своєму нинішньому цілком безпорадному вигляді ЄС надає нам фінансову допомогу. І надаватиме.
Ситуація в НАТО складна з точки зору впливу нової Адміністрації США на єдність в НАТОвських рядах, але в той же час на рівні військових в об'єднанні триває серйозна, масштабна, системна підготовка до відбиття російської агресії. Ми з цього завжди зможемо скористатися.
Так, найближчим часом ми можемо втратити підтримку? яка тримала Україну останні три роки на плаву, дозволяючи "еліті" продовжувати красти в попередніх масштабах. Нічого, змінимо масштаби їх жадібності - і пропетляємо.
Зрештою вибори в Європі і в США зовсім не останні. Як і у нас.
Спільне слабе місце останніх грандіозних "рятівних планів" і перспективних оцінок у тому, що їх автори правильно відзначають, що право в міжнародних відносинах втрачає сенс і вплив (набуває сила), але при цьому абсолютно помилково закликають до пошуку якихось схем перехресних чи інших гарантій безпеки, пакетних домовленостей "території в обмін на мир" тощо.
Які договірні гарантії чи домовленості в світі, де право не грає ніякої ролі? І з ким?
З тими, хто ламає через коліно систему міжнародного права? Так отож.
Сила і розум. Лише ставка на розум і силу. Не робити дурних помилок, не встрягати в дурні торги своїм же майбутнім, поступово накопичувати силу - ось наш шлях.
Відповідей на наші проблеми ми сьогодні не бачимо. Значить, наше завдання - створити для прийдешнього покоління хоч трохи кращі обставини.
Ми побачимо ці відповіді у майбутньому, до якого потрібно дожити єдиним народом, з усвідомленням своєї сили і відповідальності.
Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
