Династія патріотів: від армії УНР до сьогоднішньої військової розвідки
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
Сьогодні ти, а завтра я…
Країни, які проголосували проти резолюції Генасамблеї ООН по Криму переважно – країни «третього світу», традиційні союзники СРСР в ООН.
Але зараз мова не про них, а про ті колишні республіки СРСР, які фактично підтримали окупацію Криму. Вірменія, Білорусь, Казахстан, Узбекистан. Ну, зрозуміло, сама країна-окупант, РФ.
Чотири пострадянські республіки, підтримавши окупацію Криму, фактично визнали право РФ на будь-які дії в межах пострадянського простору.
Колись була так звана «доктрина Брежнєва», згідно з якою СРСР мав право на будь-які дії в межах так званого «Варшавського договору». Про неї заговорили після окупації Чехословаччини у 1968 році.
Сьогодні ми можемо сформулювати «доктрину Путіна»: РФ претендує на безмежну свободу дій в межах своїх колишніх колоній.
Схоже, чотири республіки з цим згодні. Майже згодні.
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>
Те, що понад 700 військовослужбовців бригади «Азов» вже п'ятий рік знаходяться у російському полоні і потрапляють в списки на обмін в мінімальній кількості, свідчить про те, що всі ми суттєво недопрацьовуємо. >>
Нічого подібного за масштабом і рівнем документування в польській історіографії не існує. Натомість цифра у 100 тисяч убитих поляків, яка сьогодні фактично закріплена в польському законодавстві та політичному дискурсі, не підтверджена жодним науковим дослідженням. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>