Українські граблі або Чому ми обираємо шахраїв та лицемірів?

12:18, 11.11.2016

Чи є проблеми у менталітеті?!


Завжди казав, що посилання до ментальності у виправдання невдач України, є відмазкою невдах. Та покопавшись в історії, певну ментальну особливість народу, яка реально перешкоджає появі у нас нормальної влади, я врешті віднайшов. Для цього порівняв найбільш протестні періоди нашої історії зі схожими подіями в розвинутих країнах і на дещо звернув увагу.


Коли там опозиція протестує проти влади, часто політики не соромляться казати прямим текстом: «Вимагаємо передати владу нам», «Вимагаємо контроль над Урядом» і таке інше. В українських протестах таких вимог ніколи немає. У нас максимум: «Вимагаємо дострокових виборів»...

 

Наша опозиція, як сучасна, так і 25-річної давнини і навіть сторічної, ніколи не просить влади. Ось тут і закралась тама сама, наша ментальна особливість: ми, на рівні культури, встановили, що просити владу – це погано.

 

Навіть люди, які зараз читають це, можуть обуритись, що це дійсно погано. Але вже за західним кордоном України, всюди це є нормальним явищем.


Ця культурна особливість породила у нас виключний запит на владу шахраїв і ліцемерів. Виключно вони здатні пройти крізь наші фільтри.


Ми часто звертаємо увагу на те, що в Європі політики не так відверто ліцемірять, навіть диктатори. Гітлер знищував євреїв і казав: «Я знищую євреїв». А Сталін знищував українців і казав: «Голоду немає!». І саме ця особливість виходить з тієї самої європейської ментальності – відкритості намірів.

 

А наші проблеми від зворотнього – ми допускаємо лише тих, хто про наміри обманює. Ну уявіть, що зараз вийде політична сила, яка відкрито скаже: «Вимагаю віддати мені Уряд». Наше суспільство одразу ж повісить на них ярлик – «вискочки». І ця політична сила одразу кане у невідомість, залившись навіть непоміченою.

 

А проголосують за того, хто скаже: «Мені нічого не треба, все тільки для народу». І хоч це буде обман про наміри, але це єдиний шанс бути поміченим українським суспільством.

 

Але, якими методами приходять до влади, такими потім і правлять.

 

Джерело

  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>