Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. 

 

1. У країні війна, яка невідомо коли закінчиться. Горе та біда в мільйонах сімей. Стрімко росте кількість дітей-сиріт. Освіта ледве пережила страшний поточний навчальний рік. Невже сьогодні так десь горить, що потрібно напружувати фінансову систему, соціум, ґвалтувати батьків, учителів та дітей, щоб відрапортувати: профільна школа створена? Ні, не горить! То для чого? Чи інших проблем в освіті немає? 

 

2. Коли розроблялася Концепція НУШ, ніхто не міг передбачити, що результати її впровадження будуть настільки прикрими, якими вони є на сьогодні. Вчителі базової та старшої школи вже втомилися говорити, що рівень знань та вихованості учнів упав дуже низько.

 

Університети в розпачі від рівня підготовки абітурієнтів. То, можливо, перш ніж рухатися далі в реалізації НУШ, потрібно зупинитися, проаналізувати те, що наробили, визнати провали і недоліки, а вже потім думати про наступні кроки? Не можна без аналізу роботи на попередніх двох етапах переходити до нового. Цим він буде приречений на крах. Але кого це цікавить? Нікого. 

 

3. Переважна більшість суспільства не сприймає профільну школу в тому вигляді, як вона пропонується сьогодні. Насамперед — через великі зсуви у мережі. Це є безглуздя — проводити реформу, яка не має підтримки тих, задля кого вона здійснюється. Тож укотре нагадаю, що єдина реформа в освіті, яка була успішною і завершеною, це було запровадження ЗНО. І його успіх пояснюється тим, що запровадження незалежного оцінювання було зумовлено великим суспільним запитом на систему справедливого вступу до університетів. Суспільного запиту на створення мережі відокремлених ліцеїв немає. То для чого їх створювати? 

 

4. Чи проведена належна підготовча робота до створення мережі академічних ліцеїв? Не проведена. Є лише словесна мастурбація навколо цієї проблеми. І найкраще підтвердження цієї думки — нещодавно затверджені зміни до чинного Положення про ліцей. Які ще погіршили ситуацію з визначенням того, а що таке цей заклад, як організаційно-педагогічна форма здобуття загальної середньої освіти. Тобто, в освіті будують, вкладаючи в це величезні бюджетні кошти, невідомо що. Чи це нормально?

 

5. Чи можна розбудовувати профільну середню освіту без створення отих академічних ліцеїв? Так, можна. Потрібно надати право надавати профільну освіту всім закладам загальної середньої освіти, які до надання такої освіти підготуються й отримають державну ліцензію від ДСЯО на право на її здійснення.

 

Але для цього потрібно знати, що таке профільна освіта, які вимоги до педагогів, що її надаватимуть, до бази, до змісту, до завдань і моделі випускника. І чим випускних профільної школи відрізнятиметься від випускника сьогоднішнього хорошого закладу освіти. 

 

Якщо піти таким шляхом, то ніякої потреби у створенні академічних ліцеїв не буде. Достатньо створити у закладі, який отримає ліцензію, «школу в школі». На правах відокремленого структурного підрозділу. Чи на правах факультету, як у закладі вищої освіти. 

 

Чому так не можна зробити? Відповідь очевидна: бо це не настільки презентабельно і шумно, як відкриття окремого академічного ліцею. 

 

6. Академічні ліцеї також можуть існувати в цій системі. У дуже і дуже невеликій кількості. Для дітей, яких ми називаємо обдарованими. І за умови, якщо у тих ліцеях буде нормально організований пансіон для таких дітей, а не гуртожиток з одним унітазом на поверсі. 

 

Між іншим. 

 

Час, щоб зупинити вахканалію зі створення академічних ліцеїв іще є. Помилок наробили уже чимало. Але їх можна виправити і сформувати дійсно робочу та адекватну запитам суспільства систему профільної освіти в середній школі. Було б бажання. 

 

На сьогодні в освітніх керманичів такого бажання немає. Є інше — відрапортувати про успіхи. Яких немає і не буде.

 

Чи, можливо, оті керманичі давно втратили зв’язок із реальністю та не знають і не розуміють, що насправді відбувається на землі, в освіті? 

 

Інших пояснень усій цій словесній діареї про академічні ліцеї — не знаходжу. 

 

Ігор ЛІКАРЧУК (fb), директор Українського центру оцінювання якості освіти в 2006—2011 та 2014—2015 рр.