Парад бабла, машин, годинників і меблів

16:11, 31.10.2016

Мене ніхто не переконає в тому, що задеклароване «майно» не вкрадене. В Україні ніколи не було економічних можливостей чесно заробити великі гроші – це закрита країна, без ринку землі і капіталу, зі старою економікою, з обмеженим доступом на закордонні ринки і праці, і капіталу, з високими податками і з низькою купівельною спроможністю розореного населення. Висока бюрократизація і економічний рекет.

 

З цим усім в країні ніколи не було вільного ринку економічних можливостей. Заробити гроші в таких умовах можна лише при збереженні монополії обмеженого кола осіб, їхнього доступу та активності на ринку і захисту виключно їхньої власності. А також при криміналізації їхнього бізнесу – його зрощення з організованою злочинністю.

 

Це те, що законодавці і уряду робили протягом 25 років – вони заробляли самі зі своїми сім'ями, але не давали заробити іншим. Вони зберігали «ренту», на якій наживалися їхні клани. Такі як Аваков і Порошенко могли заробити за межами державної служби тільки граючи в цю «гру», а перебуваючи на держслужбі, вони підтримували цю систему, за якої чесно заробити було і залишається неможливим.

Я в житті бачив багато багатих людей. Свого часу я жив у місті Вудсайд, в Силіконовій Долині в Каліфорнії, де найвища в США концентрація мільйонерів на одного жителя. Я ніколи не бачив такого параду бабла, машин, годинників, шуб і меблів. В переважній більшості за цим в Україні стоїть корупція, і просто несмак і жадібність.

Світ давно дивиться на свій телефон або комп'ютер щоб дізнатися час – предмети розкошу не в моді. Приватні картини дарують міським музеям. Захід допоміг українцям змусити свої пост-савдепівські «еліти» відкрити свої карти на частину свого багатства.

 

Питання тепер в тому, що українці з цим зроблять – знайдуть спосіб відправити всю цю богадільню на звалище історії, або знову залишать ще одну революцію незавершеною?

 

.Джерело

  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>