«Хорошая музыка, хороший клип, но… (я ничего не имею против украинского языка) но он ломает все сознание от прослушивания… Если уж русский язык вам не интересен, я бы лучше прослушал вас в общемировом английском»...
Спеціально виставляю на загал цей коментар під відео на пісню «Танцюй». Такого за історію групи ми чули і читали багато, приватно. Це – відображення дилеми україномовного шоу-бізнесу.
Наголошую на слові «бізнесу».
Будь-яка україномовна пісня відносно англомовної чи російськомовної звужує аудиторію артиста на YouTube (аналогічно і поза ним) в рази.
Умовно – Eng1.000.000/Rus100.000/Ukr1000. Віднімаємо нулі.
Поправка на мову має величезне значення, друзі.
Чи важко «Антитілам» почати співати переважно російською, чи англійською, як те радять у коментарі? І отримати увагу усього так званого СНД?
Чесно – НІ. Я вільно володію і пишу російською, гірше – англійською.
Чи збільшиться наша аудиторія після цього? - ТАК (як би то не злило «диванних» патріотів).
Чи відобразиться це позитивно на нашому прибутку? - ТАК.
Чи підвищаться бюджети нашого продакшну (кліпи, аудіо)? - ТАК.
Чи покращиться якість? - ТАК.
Не забуваймо, що «Антитіла» – команда із 7 осіб, яка займається виключно музикою. І живе цим.
Так учому ж сенс?
Де фінансова вигода в українській мові пісень?
А ніде! Нема.
Якщо розглядати музичний ринок, то співати українською в порівнянні з іншими домінантними мовами - не вигідно!
Продакшн коштує для всіх мов однаково, а ринок – найменший, менше споживачів і вони дають низьку ліквідність продукту. Додайте несприятливий соціально-історичний шлейф і комплекс меншовартості, де українське (якщо воно не «зацінене»Москвою чи Європою (нішеві аутентичні фолкові виконавці) – сприймається як щось другосортне. Висновки очевидні.
Чому ж тоді ми й далі співаємо українською?
А тому. Не треба розглядати то лише як ринок. Бо та ситуація, яка склалася сьогодні не може продовжуватися завжди. Наше покоління повинно переломити (для початку) стереотип меншовартості, а згодом виховати культуру споживання СВОГО, україномовного контенту. Не «другосортного», а ПЕРШОКЛАСНОГО, свіжого, якісного! Іншого шансу може не бути. І я не драматизую. Поїдьте у Білорусь і все зрозумієте...
Українська пісня – це стратегічний фундамент виживання і розвитку народу. Це – мова у нотах. Це елемент програмування людини для ідентифікації себе українцем.
І якщо кожен артист, що співає на території України буде обирати між долларом та народною ідеєю, доллар.... через пару поколінь ризикуємо втратити одну з важливих ознак народу, і почати відповідати російському визначенню «малороси», «етнічна группа»з російським діалектом....
Саме тому ми в супереч усьому співаємо рідною мовою. Саме тому я ставлюся до усіх колег, які співають або жартують українською зі сцени з особливим трепетом.
Починаючи з ОЕ, Марічки Бурмаки, «Скрябіна», ТНМК, Руслани, «Тартака», ДР, «Бумбокс», «Kozak System», Наталки Карпи, Ірини Федишин, «Ot Vinta», «МоторРола», Наталі Бучинської, Сергія Притули і «Вар'ятів».... і закінчуючи відносно новими на сцені артистами Onuka, Mamarika, «Сальто Назад», «Без Обмежень», NAVI, Latex Fauna, Piano, «Вів'єн Морт», Фіолет, «Один в Каное», Натоліч, «Шоколадка», Arlett, NaVsi100 ... всі вони для мене не просто артисти, а стратегічно важливі функціонери.
Їх, звичайно ж, більше ніж у зімпровізованому мною списку. В різних стилях, але на 90% українською.Саме тому я так само вірю у формат «М2»і те, що їм вдасться все задумане. Бо по-іншому не маємо права!
Також очевидно, що без підтримки народу вся українська музика приречена. Я не закликаю вас робити то сліпо.
Я впевнений, що за бажанням можна знайти собі україномовного виконавця, що прийдеться до смаку, послухати, купити квиток і прийти на концерт, придбати пісню в інтернеті або диск на заправці, і таким чином підтримати. Без насилля над собою.
Бо інакше всьому знову прийде повний кобзон.
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>
