Чому я проти заборони абортів?

23:11, 30.09.2016

15 років я не роблю аборти. Це моє особисте внутрішнє рішення, прийняте, передусім задля  безпеки – після кожного зробленого аборту я фізично хворіла: з гарячковою лихоманкою, температурою під 40, висипаннями і рідиною в суглобах.

 

Я тоді мало знала про «знаки на шляху», але я розуміла, що через регулярні п'ятничні лікарняні (абортний день був у четвер) мене можуть звільнити з пологового будинку. 

 

Але останньою краплею для ухвалення такого рішення був аборт, зроблений на 14 тижні. УЗД в 2000 році у нас не було, і мені «підсунули» жінку з направленням, де натужною каліграфією написали: 11-12 тижнів, міома матки (цим пояснювали збільшений розмір матки ) ...

 

…Коли я діставала звідти ручки з долоньками і тими самими 5-ма пальчиками, які були судомно розчепірені, коли під кюреткою хруснули реберця і кістки черепа, коли я молилася подумки і вголос, зажовуючи маску переляканими губами, в надії не провалиться в черевну порожнину, бо порожнина матки здавалася нескінченною печерою жаху ... Ось тоді я в невмілій молитві впросила Божечку: спаси мене і цю жінку, і я тоді я в невмілій молитві впросила Божечку: спаси мене і цю жінку, і я більше ніколи не візьму в руки кюретку для вбивства!


Знаєте, досі, коли дивлюся на УЗД в 12 тижнів: ручки - ніжки - рахую пальчики… А перед очима розчепірена та долонька ... Божечко мені нагадує.


Так, я проти абортів, але я проти ЗАБОРОНИ абортів за бажанням матері до 12 тижня. Ми вже це проходили. Ми ховали жінок, що загинули від підпільних кримінальних абортів удома. Від травм, після стрибків з висоти, від гірчичних опіків і отруєнь, які мали на меті витравити плід.


Я не маю права нікого засуджувати: ні лікарів, які йдуть на це тільки через професійні обов'язки, ні жінку, яка потрапила в ситуацію прийняття рішення, від якого відмовляються тисячі юристів планети – відповідальності поставити свій підпис під смертним вироком.

 

І якщо бути відвертою, то я вийду з транспарантами на Майдан, якщо все-таки лікарі вирішать бунтувати проти вітчизняного обмеження з переривання вагітності за медичними показаннями тільки до 22 тижня. Закону, що зв'язує руки лікарям ультразвукової діагностики. Закону, який калічить сім'ї і дітей. Закону, який регулярно, за великі гроші оминається в вітчизняних же пологових будинках.

 

Я проти цього обмеження, його не повинно бути.

 

При цьому, я усвідомлюю, що це вбивство.


При цьому, я знаю, через ЩО проходять ці жінки. Хочете розповім?


При цьому, я не знаю, через що проходять ці діти. Тільки пам'ятаю безпорадність долоньки розміром з половинку нігтя ...

 

Але я ПРОТИ заборони абортів, проти збільшення материнської смертності і ще однієї статті кримінальних і незаконних доходів медичних працівників.


Я вибираю інший спосіб впливу – говорити всім і кожному про контрацепцію. Відповідати на запитання дітей і підлітків по темі сексу і його безпеки.

 

Тому що заборона – це завжди нові можливості вислизнути з-під неї.

  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>