Хто смикає за ниточки або Ще раз про "Квартал-95"

Я вже не перший рік стежу за схемами маніпуляції масовою свідомістю. І вкотре переконуюся, що в ситуації війни і стресу люди дуже легко піддаються дешевим прийомам пропаганди.

Яскравою ілюстрацією цього стала ситуація зі студією «Квартал-95». Зрозуміло, що українським політикам набридло постійне висміювання їх бездіяльності і непотрібності для суспільства з боку естрадних коміків. А на носі – черговий транш від МВФ.

І тоді в мережі запускається крик: «Зеленський – не патріот, квартал – моральні виродки, які працюють за гроші». Все це приправляється словами «авторитетних людей» на кшталт Ляшка і йому подібних.

І тут же новина масово тиражується в усіх соціальних мережах. Що цікаво, 90% тих, хто підтримали цю думку, ще вчора називали Ляшка клоуном і політичною повією. А сьогодні він уже «правильно говорить».

Більш того, багато з тих, хто хаяв Зеленського, навіть не дивилися випуск «Кварталу», або через слово переглянули лише той момент, де Україну порівняли з порноактрисою. Якщо дивитися тверезим оком, стає зрозуміло з контексту, що під «Україною» мається на увазі в першу чергу «українська влада». Зрештою, усі ці «жарти» ми неодноразово (і не один рік) дивилися на своїх екранах. І нічого. І сміялися. Нічого ж нового.

Але є замовлення на скандал, і машина пропаганди спрацьовує на випередження. В мережу запускається думка: «А чому це «Квартал» дозволяє собі асоціювати Українську владу з Україною як країною?». Типова софістика, щоб завести читача подалі в нетрі незрозумілої йому термінології.

Гляньмо на це з іншої позиції. Нагадую, що в Україні діє модель представницької демократії. Це означає, що народ обирає тих, хто представлятиме країну. Ви ж самі їх обрали – цих порноакторів і порноактрис. Так в чому винен «Квартал», який називає речі своїми іменами? В тому, що виніс сміття на міжнародну арену? А, думаєте, там такі дурники, що цього не бачать?

Аби не заглиблюватися далі в міркування, хочу лише дати пораду: наступного разу, коли захочеться влізти у якийсь скандал, який розкручується мережами, постарайтеся перевірити інформацію і задати собі питання: «кому цей скандал потрібен»? Або, принаймні, таки переглянути те, на що виливається тонна гівна, інакше ви ризикуєте стати коліщатком у чужій грі. Чого, власне, й добиваються пропагандисти і маніпулятори.

Ну і постскриптум.

Гумор – це глас народу споконвіку. А естрадні гумористи – єдині, кому дозволяється безкарно жартувати над владою.

А тепер загляньте на два кроки вперед – так, заради інтересу. Ті транші, які Порошенко і Ко сьогодні покладуть собі в кишені, випросивши у Європи, віддавати будуть з наших кишень.І це нас має хвилювати набагато більше, ніж естрадний виступ, який стався кілька місяців тому і про який уже всі, хто це чув у Юрмалі, давно забули.