Країна зміни дискурсів і інфорприводів.
У цій краіні страшно бути героєм і геть не страшно красти.
За тобою неодмінно поплачуть в разі чого – від кількох годин до двох діб, в залежності від впізнаваності.
З тебе, в разі чого, покепкують і посварять тебе, з легкістю вклавшись у ті ж терміни.
Країна визволяє Савченко, зодягнувшись в футболки з її обличчям, ховає героїв, виставляючи свічки на авки, сварить Авакова, лайкає Авакова, б'ється в істериці над зрадою Савченко.
Країна рахує цукерки Президента, виходить на лгбт-парад, розбирається з заводами Президента, похвилюється за поліцейських, яким важкувато буде захищати геїв, шукає правди в заявах Савченко, рахує залпи під час перемир'я.
Країна захоплюється англійською Президента, нетеплий прийом Путіна розбавляє стогоном за провалом поліцейської реформи, свариться за мову, дозволяє мову, забороняє язык, говорить про плюралізм, закликає до диктатури, рахує гроші на школу, шукає відра з бензином і місце, в якому найкраще наступити на пожежний шланг.
Країна дивується статкам чергового корупціонера і переходить від «правильно зробили, тре було спалитьвсіх»до самопідпалу, забуває про самопідпал і бензин, отримує ляща від Лещенка…
Країна хвалить добровольців, заглядає у чорну бухгалтерію партії, рахує вартість білизни чиєїсь коханки і вартість рюкзака президентової дитини, засуджує добровольців, безкінечно розбирається кому вигідно, а кому ще вигідніше і...
…І одразу забуває, про що думала і чого прагнула вчора.
А в затишних рестораціях, віртуозно вправляючись з ножем для риби, одні і ті самі люди вирішують – про що сьогодні думати країні. Населення із задоволенням захаває народжені за річковою фореллю інформприводи.
Хтось із тих, кого необхідно злити, щоб забезпечити видовища, понервує півдоби і спокійно засне – злодіїв забувають так само швидко, як і героїв.
Недодумане, недопережите, неусвідомлене. Загодована новинами і зливами, в режимі постійного пошуку хто винен і хто порішає.
Збентежена і розбурхана, дезорієнтована фоновими шумами, країна навпомацки йде в наступний день, готова вибухнути черговою революцією або на крайняк – виборами.
І так хочеться їй сказати: відпочити б тобі, країно! Ну візьми відпустку, відключи телефон, переключись, не хавай шопопало!
Любити себе, країно, почни. Любити і поважати.
Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
